У Луцьку провели в останню путь військового із Рокинь Ігоря Журавля
-
-
>
-
>
-
>
569
Ігоря Журавля відспівали у Кафедральному соборі Святої Трійці. Попрощалися з загиблим у четвер, 28 березня, об 11:00. Церемонію пощання відвідала кореспондентка Район.Луцьк.
Ігор Журавель народився 25 січня 1974 року, жив у селі Рокині Луцької міської територіальної громади. Проходив військову службу по мобілізації. Ігор виконував бойові завдання на Донеччині на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти.
Військовий загинув 21 березня неподалік селища Старомайорське у віці 50 років.
Попрощатися з бійцем прийшли близькі, рідні, побратими, принесли багато живих квітів. На віці труни Ігоря лежав маруновий берет, як озанака приналежності військового до десантно-штурмових військ.
Проповідь говорив військовий капелан Юрій Близнюк. У своєму зверненні священнослужитель підкреслював важливість поважливого ставлення до військових.
«Поки там, на передовій хлопці тримають стрій, ми маємо можливість у відносному спокої продовжувати своє життя. Але на війні люди закінчуються. Гинуть, отримують поранення. Не можна ніяким чином засуджувати військових, які захищають наші життя. Жертва воїна Ігоря не має бути марною для нас, а має спонукати нас до молитви, праці і боротьби», – сказав Юрій Близнюк.
Священнослужитель звернув увагу на руки загиблого, на яких залишились сліди бруду. Юрій Близнюк закликав людей молитись, трудитись і боротись.
«Ви подивіться на руки воїна, їх вже помили. Ви б бачили, які в нього були руки, коли його привезли. Ці руки тримали зброю, нас захищаючи. Щоб ворог не прийшов і не забрав життя в того, кого він любив. За те, що він боровся, ми повинні продовжувати боротьбу. Його стрій має зайняти сьогодні інший», – закликав військовий капелан.
Лучанка Олена прийшла віддати шану військовому, з яким не була особисто знайома. Жінка приходить до собору прощатися майже з кожним загиблим захисником після того, як на початку повномасштабного вторгнення загинув її брат.
«Це страшна втрата, яку неможливо переоцінити. У Ігоря залишились діти, дружина, батьки. Горе від загибелі близької людини ніколи не стає меншим», – поділилася жінка.
В останню дорогу лучани провели воїна, ставши на коліна. Труну з тілом Ігоря понесли Театральним майданом й зупинилися біля фотостенду загиблих воїнів. Там оркестр палацу культури міста Луцьк виконав Державний Гімн України.
Поховали воїна на кладовищі у селі Рокині.
Читайте також: У Луцьку віддали останню шану прикордоннику Олегу Сироватку
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
