У Луцьку викладачів історії вчили говорити із дітьми про війну
У Луцьку фахівчині Інституту національної памʼяті Ганна Байкєніч та Олена Охрімчук провели тренінг про те, як розмовляти з учнями про війну.
До тренінгу в Луцьку 18-19 березня долучилася регіональна представниця Леся Бондарук, яка ознайомила учасників із передумовами, етапами та головними операціями сучасної російсько-української війни, розкрила особливості реалізації політики пам’яті в умовах воєнного стану та викликами сучасності на Волині. Про це написали на сайті Інституту національної памʼяті.
«Метою тренінгів є поширення серед учителів закладів освіти знань про сучасну російсько-українську війну, презентація матеріалів Інституту з цієї теми та опрацювання нових знань з допомогою різних інтелектуальних вправ та активностей на прикладах інформаційних, виставкових, видавничих проєктів Інституту. Все разом це має сприяти формуванню медіаграмотності, вмінь виявляти російську пропаганду і протистояти їй», – пояснила Ганна Байєкніч.
Разом із тим найактивнішу реакцію викликало обговорення питання, як саме подавати школярам тему війни в інформаційному, емоційному, психологічному сенсах. Учасники спільно опрацювали орієнтовну тематику уроків і виховних заходів, присвячених сучасній війні. Пропонується говорити про шану живим захисникам і пам’ять про полеглих; героїзм і побратимство; гідність, людяні вчинки та діяння цивільних, опіку над беззахисними; співчуття і спільнодію в критичних ситуаціях або подоланні їх наслідків; стереотипи та упередження – як їх долати; толерантність до інакшості українців, але нетерпимість до ворогів; стратегії виживання та досвіди громадянського активізму; історичні паралелі і традиції боротьби українців за власну державу та її незалежність.
Фахівчині Інституту надали деякі рекомендації, як при розмовах про війну не тригерити учнів: уникати моторошних кадрів, категоричних і гострих висловлювань; давати надію на захист: рідні, оточення, ЗСУ; разом шукати відповіді на складні питання, обговорювати важливість боротьби українців за власну державу, у разі виникнення специфічної реакції в учня/учениці не обговорювати ситуацію в колективі; залучати до заходів шкільних психологів; виділяти час на рефлексію почуттів та емоцій, вчитися помічати і проговорювати позитивне в повсякденні.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром