Луцьк простився із воїном Дмитром Струком

14 Березня 2024, 15:16

418

Прощання із Дмитром Струком

У Луцьку попрощалися із військовослужбовцем Дмитром Струком.

Церемонія відспівування розпочалася у четверг, 14 березня, об 11:00 у Кафедральному соборі Святої Трійці. Попрощалася із військовим і журналістка Район.Луцьк.
Проститися із Дмитром Струком до собору прийшли рідні, близькі, побратими, друзі, представники влади та небайдужі лучани.

Прощання

Дмитро Струк народився 24 квітня 1986 року у Луцьку. Чоловіка мобілізували до збройних сил України, він служив на посаді водія-радіотелефоніста стрілецького відділення. Він загинув 9 лютого на 37-му році життя під час виконання бойового завдання біля села Новодарівка Запорізької області.

Дмитро Струк

Відспівування

Однокласники згадують його, як веселого хлопця, а знайомі, – як дуже привітного чоловіка. Декотрі кажуть: і не здогадувалися, що Дмитро пішов на службу. Про його участь в бойових діях, дізналися коли вже сповістили про його смерть. Близькі очікували, коли військовий візьме відпустку та приїде до них. Але сталося так, що рідні не дочекалися зустрічі з Дмитром.

Прощання із воїном

Прощання

Читайте також: Петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) Олександру Козаку з Княгининка

Покійному принесли квіти й вінки. На стрічках були написи: «В пам'ять про Дмитра. Дорогому синочку від мами і тата», «З глибоким сумом дорогенькому братику від брата Романа і вічна пам'ять», «Дорогому Дімі», «Дорогому Дімочці. Сумую і люблю»...

«Місце на якому я стою таке, де вже інстинктивно можна говорити про героїв. Сотні відспівувань, які вдібулися у цьому храмі з плином часу народжували у нас різні почуття. Перші відспівування добровольців були такими трепетними, особливо надихаючими й здавалося: ось скоро настане перемога... Через певний час, на душі у кожного з нас виникала велика скорбота. Потім здавалося, що ми збайдужіли. Народжувалися інші почуття: «Помстимося». Але які б почуття не з'являлися у наших душах, я впевнений, у нас немає байдужості до горя, до загиблого воїна», – сказав митрополит Луцький і Волинський Михаїл.

Остання дорога

Шана герою

За словами священнослужителя, люди називали військову службу важким ратним трудом. Здавалося, що там важкого: просто стріляй по інших. «Але ті, які це кажуть пробували грузити снаряди? Бачили лице ворога? А найважливіше, що відчувають наші воїни це відповідальність. За Батьківщину, за рідних...».

«Тарас Шевченко писав: «Не буде врага супостата, а буде син і буде мати. І будуть люди на землі»... Ось це було в нашого героя. Біля нього ми надихаємося йти до перемоги і дійти до кінця», – додав він.

Прощання

Оркестр

Прощання

В останню дорогу лучани провели воїна, ставши навколішки. Тіло Дмитра понесли Театральною площею й зупинилися біля фотостенду «Герої Небесної Сотні – Загинули за єдність України». Там оркестр виконав Державний Гімн України.

Поховають воїна у секторі військових поховань на міському кладовищі у селі Гаразджа.

Читайте також: У Луцьку на благодійному вечері збиратимуть кошти для бригади «Едельвейс»