У Луцьку провели в останню путь воїнів Юрія Оверчука та Олександра Пашківського
-
-
>
-
>
-
>
931
Лучани попрощалися з військовослужбовцями Юрієм Оверчуком та Олександром Пашківським, чиї життя забрала війна.
Відспівування почалося об 11:00 у вівторок, 27 лютого. Церемонію прощання у Кафедральному соборі Святої Трійці відвідала й кореспондентка Район.Луцьк.
Юрій Оверчук народився 3 травня 1978 року у селі Полонка. Жив у Луцьку, працював на підприємстві «Луцьктепло» слюсарем ремонтної бригади теплового району з початку 2009 року. Колеги запам’ятали Юрія веселим, життєрадісним чоловіком, «душею компанії».
«Юрій Петрович у 2014 – 2015 роках служив в АТО, а вже 25 лютого 2022 року мобілізувався знову. Коли приїжджав у свою останню відпустку, казав: «Хлопчики, не переживайте, все буде добре!», – поділились колеги.
У лавах Збройних Сил України служив командиром машини у механізованому відділенні механізованої роти, мав позивний «Журавель».
Молодший сержант Юрій Оверчук загинув 21 лютого 2024 року на Донеччині. Останнє бойове завдання 45-річний військовослужбовець виконував в районі села Терни у Краматорському районі.
Лучанин Олександр Пашківський народився 29 грудня 1985 року, жив у Луцьку. Також брав участь в антитерористичній операції у 2014 – 2015 роках.
38-річний військовослужбовець захищав Україну в лавах ЗСУ. Старший солдат Олександр Пашківський на позивний «Борода» отримав важкі поранення на полі бою. Тривале лікування у шпиталі, на жаль, не врятувало бійця. Олександр Пашківський помер 25 лютого у Луцькій міській клінічній лікарні.
Проповідь говорив військовий капелан протоієрей Олександр Вронський.
«Перемога обов'язково буде за нами. Ми будемо битися на морі, в повітрі і будь-де. І обов'язково переможемо, тому що велика ціна вже заплачена. Хлопці, ми вас не зрадимо. «Ми вас сьогодні поховаємо, а завтра підемо в бій», – так казали січові стрільці», – сказав священнослужитель.
Також військовий капелан поділився спогадами про загиблих Олександра та Юрія.
«Вони прожили достойне життя. Олександра я знав ще з часів АТО, як він звитяжно боровся за нашу неньку. І коли прийшов час знову боронити, він, не вагаючись, знову пішов. Ось істинний воїн, син світла, приклад для наслідування. Юрій виховав свою доньку, яка навчалася в нашій православній Богословській академії. Це теж треба любити свою країну і свій край, щоб виховати дітей у такому дусі», – сказав Олександр Вронський.
Після церемонії відспівування труни пронесли Театральним майданом. Оркестр Національної Гвардії України виконав Державний Гімн.
Поховали Олександа Пашківського у селі Баківці, а Юрія Оверчука – у секторі військових поховань у селі Гаразджа.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
