У Луцьку презентували монографію про традиції поліського весілля

26 Січня 2024, 10:07
На презентації книги Віктора Давидюка та Лілії Ковальчук «Поетика західнополіського весілля РЕПОРТАЖ 1075
На презентації книги Віктора Давидюка та Лілії Ковальчук «Поетика західнополіського весілля

У Луцьку у  культурно-мистецькому центрі «Красне» відбулась презентація книги Віктора Давидюка та Лілії Ковальчук «Поетика західнополіського весілля». 

Ведучим презентації, на якій обговорювали стародавні весільні обради Полісся, був Василь Ворон. На презентації книги професора кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки та його колеги побувала кореспондентка Район. Луцьк.

Віктор Давидюк працює у виші з 1986 року. Він зізнався, що матеріал для цієї наукової праці почав збирати ще раніше.

Віктор Давидюк на презентації книги
Віктор Давидюк на презентації книги

На презентації у культурно-мистецькому центрі «Красне»
На презентації у культурно-мистецькому центрі «Красне»

У книзі зібрані весільні обряди та пісні, які професор збирав і записував зі своїми учнями, є переклад  матеріалів стосовно весільної обрядовості, які свого часу зібрав польський етнограф та фольклорист Оскар Кольберг. За словами Віктора Давидюка, українська весільна обрядовість існує більше тисячі років, залишки деяких обрядів збереглися до нашого часу.

«У весільних піснях дуже часто зустрічаються мисливські мотиви. Так, у піснях, які співали на Поліссі, часто наречена  представлена у  вигляді олениці, а її майбутній чоловік – мисливця. Крім того, відзнакою поліського весілля було те, що молода не ставала на коліна, коли їй розплітали коси, а сиділа на діжці, як на троні», – розповів Віктор Давидюк.

Василь Ворон та Віктор Давидюк
Василь Ворон та Віктор Давидюк

А от обряд, в якому батьків молодих на другий день весілля катають на тачці, і який зберігся і до цього часу, походить з південних регіонів країни. Розповів Віктор Давидюк і про обряд комори, який пов'язаний з тією традицією, що поки наречена залишалася незайманою, брати або чоловіки з її родини могли повернути її  в рідний дім.  

Чимало уваги автори приділили тому, яких пісень і коли співали на весіллях. Зазвичай співали свашки – жінки, які порядкували на весіллі, а бояри – товариші нареченого – їм підспівували.

Віктор Давидюк з колегами
Віктор Давидюк з колегами

У книзі також показана трансформація весільної обрядовості наприкінці минулого століття, коли деякі звичаї та традиції були втрачені.

У монографію також увійшов сценарій фолькопери «Велимецьке весілля», де автор розповідає історію чотирьох поколінь. На долю кожного з цих поколінь випадає випробування розлукою, чужиною, війною саме напередодні весілля. Вже в наш  час один з нащадків роду повертається з чужини на батьківщину та хоче зіграти весілля за українськими традиціями. Але й його з нареченою розлучає війна.

Крім того, для гостей презентації лунали вірші поета-шістдесятника Костя Шишка, весільні пісні у виконання народного ансамблю «Колос», гурту «Світязь». Присутні мали нагоду  переглянути уривки постанови Василя Вовкуна «Волинське весілля».   

За словами Віктора Давидюка,  наразі вийшло лише 30 примірників книги, придбати її не можна. Певний час монографія буде доступна в інтернеті.

Коментар
28/04/2024 Неділя
28.04.2024
27.04.2024