Анатолій мріяв про мир, Валерій завжди щиро посміхався: Луцьк попрощався із загиблими воїнами

Луцьк прощався із військовослужбовцями Анатолієм Мерчуком та Валерієм Семенюком, які загинули від рук російських окупантів.
Прощання із загиблими захисниками почалося об 11:00 у четвер, 2 листопада, у кафедральному соборі Святої Трійці у Луцьку. Попрощалася з загиблим і кореспондентка Район.Луцьк.
Анатолій Мерчук народився 25 лютого 1971 року, жив у Рокинях. За словами його сусідок Майї та Тетяни, він був доброю людиною, до повномасштабного вторгнення працював водієм. Після важкого поранення на фронті знову повернувся до лав захисників. Його син також воював та довгий час перебував у російському полоні, з якого не так давно повернувся.
«Анатолій та його дружина мріяли та молилися, аби син повернувся живий. І він повернувся. Але сталося велике горе, загинув Анатолій», – додала Тетяна.
Анатолій Мерчук загинув 30 жовтня неподалік Куп’янська Харківської області.
Лучанин Валерій Семенюк народився 21 лютого 1977 року. Його призвали на військову службу по мобілізації.
За словами сусідки Лариси, він був завжди усміхненим та щирим, знався на будівництві, допомагав сусідам з ремонтами. У чоловіка залишилася дружина та двоє синів. Валерій Семенюк загинув 26 липня у районі Роботиного Запорізької області.
Попрощатися з загиблими зібралося дуже багато людей, у дворі собору утворили коридор з кошиків з живими квітами. Віддати останню шану прийшли сусіди, односельці, однополчани, друзі, одногрупники сина Валерія.
Проповідь говорив декан Свято-Троїцького кафедрального собору Луцька, протоієрей Микола Нецкар:
Ми – українці, які любимо свою землю, свою Батьківщину, свою родину, робимо все, аби захистити свою землю від ворога. Ворог, навпаки, робить все, аби панувати над нами, підкорити нас. Як сказав один, краще померти стоячи, ніж бути рабом на колінах. Вибираємо волю, вільне життя, незалежність. Але, на превеликий жаль, багато хто з нас віддасть за це своє життя», – промовив священнослужитель.
Після завершення панахиди труну з тілами Анатолія та Валерія пронесли Театральним майданом. Оркестр виконав Державний Гімн.
Анатолія Мерчука поховають на кладовищі у рідних Рокинях. Валерія Семенюка на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром