Віддали останню шану бійцю гірсько-штурмової роти та «Вовку Да Вінчі»: у Луцьку відспівали двох захисників
-
-
>
-
>
-
>
1323
Попрощалися з загиблими лучанами Богданом Ніколайчуком та Олексієм Масуровим, яких вбила росія на Сході України.
Відспівування почалося об 11:00 у понеділок, 9 жовтня, у кафедральному соборі Святої Трійці. Прощання відвідала і кореспондентка Район.Луцьк.
Олексій Масуров народився 12 березня 1976 року, мешкав у Луцьку з дружиною та донькою. У лавах ЗСУ служив на посаді номер обслуги артилерійського взводу артилерійської батареї.
Віддати останню шану побратиму Олексію Масурову з позивним «Дніпро» зібралися бійці окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі» імені Дмитра Коцюбайла. Згадують побратима з теплом і вдячністю, поділилися з кореспонденткою Район.Луцьк відео за участі Олексія.
«Олексій – боєць легендарної першої танкової роти ОШБ «Вовки Да Вінчі». Він справжній син своєї землі, щирий, відвертий, героїчний. Для мене він був другою людиною після Дмитра Коцюбайла. Я воював спочатку з ним, потім з Льохою – це були легендарні люди. Гордий, що маю змогу називати їх своїми побратимами», – поділився побратим на позивний «Молот».
Солдат Олексій Масуров загинув 4 жовтня на Донеччині, виконуючи бойове завданняв біля села Кліщіївка Бахмутської міської громади.
Під час відспівування у кафедральному соборі стояло поряд дві закриті труни: одна Олексія, покрита прапором «Вовків Да Вінчі», друга Богдана – з короваєм.
Богдан Ніколайчук народився 21 квітня 1968 року. Жив на Кічкарівці, мав технічну освіу. Спочатку викладав у Луцькому національному технічному університеті, пізніше був працівником «Укртелекому». У складі Збройних Сил Укураїни служив на посаді номер-обслуги гірсько-штурмової роти.
Солдат Ніколайчук загинув 28 вересня у віці 55 років під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі села Приютне Запорізької області, що знаходиться на межі з Донецькою областю.
Сусід та товариш Богдана Юрій розказав, що у загиблого залишилась тітка Галина та двоюрідний брат Віктор:
«Сім'єю Богдан так і не обзавівся, не було у нього ані дружини, ані дітей, ані батьків. Служити пішов більше року тому, а до того працював інженером. Ми бачились місяці три тому, коли він приїжджав у відпустку додому, на Кічкарівку», – розказав Юрій.
Попрощатися із загиблими зібралося чимало людей, у дворі собору утворили живий коридор. Проводжали бійців в останню путь, стоячи на колінах.
Оркестр Національної Гвардії виконав Державний Гімн на честь загиблих захисників Богдана Ніколайчука та Олексія Масурова.
Поховали бійців на Алеї почесних поховань у селі Гаразджа.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
