У Луцьку віддали останню шану Роману Гіренку з бригади «Лють»
-
-
>
-
>
-
>
7694
У суботу, 26 серпня, у кафедральному соборі Святої Трійці попрощалися з захисником Романом Гіренком.
Прощання з бійцем штурмової бригади «Лють» Національної поліції України почалося о 10:30. Попрощалася з загиблим і кореспондентка Район.Луцьк.
Лучанин Роман Гіренко народився 5 липня 1992 року, проходив службу на посаді інспектора взводу штурмового батальйону полку управління поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»».
Капітан поліції Роман Гіренко загинув на Донеччині 23 серпня у війні з Росією. Останнє бойове завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України захисник виконував поблизу села Курдюмівка, за 20 кілометрів від Бахмута.
Прощання з загиблим почалось у центрі міста. Співробітники поліції, вставши на коліна, утворили живий коридор, через який проїхав кортеж з тілом Романа Гіренка.
У дворі собору живий коридор утворили вихованці луцьких закладів освіти з військового спрямування.
Віддати останню шану загиблому до кафедрального собору Святої Трійці прийшло чимало людей, до ніг бійця поклали багато квітів.
Товариші по службі Олександр та Сергій згадують Романа, як дуже позитивну людину.
«Ми почали з ним працювати у 2019 році в службі судової охорони, з ним було приємно працювати і товаришувати. У «Лють» він пішов одразу, як тільки відкрився набір у бригаду», – розказав Олександр.
«Знав його дуже добре, ми не тільки разом працювали, а й у вільний час разом захоплювались полюванням. Полювали на птицю, на тварин. Знав його років 8, він був завжди на позитиві, зовсім не конфліктний. Після судової охорони я пішов у прикордонну службу, а він – у «Лють», тож часу для спілкування стало менше», – поділився Сергій.
Близькі загиблого у великій жалобі. Кума Ірина розповіла, що у Романа залишилась сім'я, та підкреслила, що всі спогади про Романа – лише з посмішкою і вдячністю.
«Ми згадуємо з великою вдячністю та посмішкою, бо він такий був – хороший, позититвний. В нього залишилась дружина Аліса, двоє діток: доросліший син та маленька донька. Ми втратили дуже достойного чоловіка, друга, батька, кума», – сказала жінка.
Проповідь говорив Митрополіт Луцький і волинський Михаїл.
«Ми плачемо за нашими героями з 2014 року. Півтора року плаче душа коного українця, адже розривають тіло нашої Батьків щини України. Ми вже виплакали всі сльози. Нам залишається тільки мовчки стояти і накопичувати лють на ворогів. Залишається пам'ять про тих, хто загинув, віддав своє життя. Нехай ці сухі сльози, які все одно проступають на нашому лиці – будуть в люті перемогти наших ворогів. Бо ми стоїмо на правильній дорозі: на дорозі захисту своєї неньки України», – промовив владика Михаїл.
Після завершення панахиди труну з тілом Романа в супроводі скорботної процесії пронесли Театральним майданом. Оркестр 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого виконав Державний Гімн.
Поховали військовослужбовця Романа Гіренка на Алеї почесних поховань міського кладовища у селі Гаразджа.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
