Хто господарі у будинку Лесі Українки
Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк» постійним місцем прописки має історичну будівлю, що є пам’яткою архітектури у Старому місті.
У «Будинку Косачів» адміністрація заповідника «живе» вже не один рік. Працівники заповідника трудяться у приміщеннях, де колись ходила Леся Українка, а у одному з цих кабінетів точно колись працював батько поетеси Петро Косач, - про це пише «Таблоїд Волині».
Старими чавунними сходами «Таблоїд Волині» піднявся у дирекцію заповідника й поспілкувався з керівником «Старого Луцька» Павлом Рудецьким. Він розповів нам про власний кабінет та саме приміщення будинку Косачів, де родина жила у 1890-1891 роках. Це – цегляна двоповерхова кам’яна будівля на перехресті вулиць Драгоманова й Кафедральної.
Будинок має три головні входи: в центрі на зрізаному куті перехрестя й по краях з обох боків. За планом споруда нагадує букву «П», вона використовувалась і як житловий, і як адміністративний будинок. Нині у приміщенні, окрім адміністрації історико-культурного заповідника, також знаходиться виставковий зал, кав’ярня та реконструкція Лесиної вітальні.
Кабінет Павла Рудецького знаходиться на другому поверсі у кінці коридору. Директор розповідає, що з часу створення заповідника жодних ремонтних робіт тут не проводилось, сам же керівник у кабінеті працює з 2012 року. Попри те, що у приміщенні дещо похмуро, Павло Рудецький каже, що атмосфера тут особлива й сприяє продуктивній праці. Кабінет поділено на дві частини перетинкою з картинами волинського художника Олександра Дишка. За стіною – фонди заповідника.
Навпроти робочого столу керівника на стіні розміщено генеральний план історико-культурного заповідника. Також у кабінеті є великий макет старого міста. На стінах – гобелени з гербами Литовської держави, Волині та варіанти герба Луцька.
Кабінет Павла Рудецького знаходиться на другому поверсі у кінці коридору. Директор розповідає, що з часу створення заповідника жодних ремонтних робіт тут не проводилось, сам же керівник у кабінеті працює з 2012 року. Попри те, що у приміщенні дещо похмуро, Павло Рудецький каже, що атмосфера тут особлива й сприяє продуктивній праці. Кабінет поділено на дві частини перетинкою з картинами волинського художника Олександра Дишка. За стіною – фонди заповідника.
Навпроти робочого столу керівника на стіні розміщено генеральний план історико-культурного заповідника. Також у кабінеті є великий макет старого міста. На стінах – гобелени з гербами Литовської держави, Волині та варіанти герба Луцька.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром