Репресії тривають і сьогодні: у Луцьку відкрили фотовиставку «Історії з окупованого Криму»

У Луцьку відкрили фотовиставку «Історії з окупованого Криму», присвячену українським громадянам, зокрема кримським татарам, яких утискає, переслідує та ув'язнює окупаційна російська влада.

На виставці побувала журналістка Район.Луцьк.

За час повномасштабного вторгнення не звільнили жодного політв'язня, затриманого у Криму. Багато з них ув'язнені з 2014 року. А 27 березня 2019 року проходили наймасовіші обшуки в новітній історії кримських татар, внаслідок яких 25 людей засудили до термінів від 13 до 19 років позбавлення волі. За весь час окупації заарештували понад 150 осіб, 11 з яких вважаються зниклими безвісти.

Журналісти Альона Савчук, Тарас Ібрагімов та Аліна Смутко з 2014 по 2019 роки висвітлювали життя окупованого півострова, поки російська влада не заборонила їм в'їзд до Криму на терміни від 10 до 35 років. На виставці представили 22 фото, на яких можна побачити політв'язнів, їхні сім'ї, судові процеси за сфабрикованими справами та повсякденне життя кримських татар та інших мешканців Криму, які й зараз страждають від репресій.

З трьох авторів фото на заході у Луцьку була лише Альона Савчук. Окрім документування повсякденного життя, вона працювала також на судових процесах, які відбувалися над українськими політв'язнями по всьому Криму.

«Ми їздили на два-три тижні щомісяця або щодвамісяця й відвідували судові процеси, які відбувалися кожного дня. Це була наша основна робота. За можливості, ми відвідували й сім'ї», – розповіла журналістка. 

Альона Савчук

За словами Альони Савчук, на прикладі новоокупованих територій ми можемо побачити ті самі патерни діяльності окупаційних адміністрацій, які протягом усіх цих років діяли в Криму і про які ми могли не знати через ускладнений доступ до інформації.

Російська окупаційна влада продовжує вигадувати нові й нові закони, на підставі яких затримує і засуджує проукраїнських мешканців півострова, в основному кримських татар.

«З кожним роком ситуація в Криму лише погіршується», – зазначив заступник голови правління Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін.

Володимир Чекригін (посередині)

За його словами, наразі найбільше затримують за статею про дискредитацію армії РФ. При цьому затримати можуть фактично за будь-що: від лайку у фейсбуці під «неправильним» постом та розмов на кухні до публічного прояву проукраїнської позиції. До слова, випадків останнього в Криму суттєво побільшало. 

Євген Бондаренко, керівник Відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, розповів, що наразі збільшилася кількість рухів опору. Хтось говорить про мирний спротив, а хтось діє більш агресивно, погрожує окупантам. Також активізувався рух «Жовта стрічка».

«Кримчани вже втомилися від окупації і чекають, коли ЗСУ зможе їх звільнити», – додав Володимир Чекригін.

Євген Бондаренко крайній справа

На відкритті виставки також був батько політв'язня Валентина Вигівського Петро Вигівський, який багато років намагається звільнити сина. Він розповів, що його син у 2014 році поїхав у Крим у волонтерських справах, де його затримали та звинуватили у шпигунстві разом зі ще одним громадянином України Віктором Шуром. Всі ці роки вони перебувають в колонії на території Росії. 

«Я тепер завжди всім кажу, що я батько шпигуна. Мого сина тримають у колонії в поганих умовах, як і всіх інших українських політв'язнів. Зараз уже стало трохи краще, його перевели, в камері є телевізор з одним каналом і є де сісти. Годують погано, бо з початком повномасштабного вторгнення економічна ситуація в Росії погіршилася. Дуже цензурують усі листи і фотографують, які ми йому надсилаємо. Не все доходить. Але ми з дружиною не опускаємо рук і продовжуємо боротися за сина», – поділився Петро Вигівський.

Петро Вигівський

На жаль, двоє українських політв'язнів померли за ґратами на території РФ. Водночас завдяки розголосу кільком вдалося суттєво зменшити терміни позбавлення волі. Тому, як зазначив Євген Бондаренко, найбільш дієвим способом допомогти наразі є саме публічність, максимальне висвітлення кожної справи та привернення увагу міжнародної спільноти.

Уперше фотовиставку «Історії з окупованого Криму» представили на саміті Кримської платформи у Загребі, Хорватія. Перед як потрапити до Луцька, фотографії показали у Чернівцях, Дніпрі, Хмельницькому та Кропивницькому. Надалі виставка поїде до Львова, Праги та Брюсселя. 

У Луцьку ж побачити фотографії та дізнатися більше про історії з окупованого Криму можна буде до 6 квітня.