Як працює центр підтримки сімей військовополонених і зниклих безвісти у Луцьку

За півтора місяця роботи центру підтримки сімей військовополонених і зниклих безвісти, що діє при департаменті соцполітики міськради, за допомогою до працівників звернулися 57 сімей.
Про це «Суспільному» розповіла керівниця департаменту Вікторія Майборода.
З її слів, орієнтовно в 30 заявах йшлося про зниклих військовослужбовців, інші – підтверджені бійці, які перебувають у полоні.
«Працівниками нашого центру готуються листи в різні інстанції, міжнародні організації, зокрема «Червоний хрест», допомагаємо підготувати листи до Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин, працюємо з військоматами, військовими частинами, правоохоронними органами», – каже Вікторія Майборода.
Посадовиця каже: сім'ї, які звертаються у центр зі статусом «безвісти зниклий військовий», та мають неповнолітніх дітей, можуть отримувати щомісячні виплати для підтримки – прожитковий мінімум на одну дитину відповідного віку.
«Діти можуть отримувати щомісячні виплати для підтримки. Крім того, діти мають право на безоплатне харчування в закладах освіти, безоплатний проїзд у тролейбусі. Також сім'ї мають право на адресну підтримку на оплату комунальних – 800 грн на кожного члена сім'ї», – говорить посадовиця.
У центрі підтримки сімей військовополонених і зниклих безвісти військових надають безплатну юридичну та психологічну допомогу усім, хто цього потребує, – каже юристка департаменту соцполітики Луцькради Алла Данилюк.
«Є ті, хто приходять і навіть не знають з чого починати. Тоді ми все розказуємо, які мають бути перші кроки. Сьогодні прийшов батько військового, який зник: він накидав, ми підправили, каже: «От, я того і того не знав», – каже посадовиця.
За допомогою до центру зверталася мати військового Наталія, син якої перебуває в російському полоні з 12 квітня 2022 року. Зі слів жінки, Дмитро ніс службу медиком у 36-й бригаді в Маріуполі.
«13 квітня я не знала, куди мені бігти і що робити. Був би тоді такий центр, то було б простіше, але тоді не були готові до таких сценаріїв масштабних. Звернувшись у цей центр, людина на 50 % зможе переосмислити свій психологічний стан, бо тут професійні психологи, юристи», – каже жінка.
Разом зі спеціалістами центру шукала інформацію про свого сина-воїна лучанка Тетяна, який є військовополоненим. Говорить: свого сина Олександра побачила серед полонених у російських відео. Востаннє боєць виходив на зв'язок 25 березня минулого року.
«Я чекаю сина, у Маріуполі був. Під час повномасштабної війни йому, але немає підтвердження з Росії. Чекаю сина, надіюся на скоре повернення його живим та неушкодженим», – зазначила жінка.
За час роботи центру підтримки, додала керівниця департаменту соцполітики Луцької міської ради Вікторія Майборода, повернулися додому з російського полону четверо військовополонених.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром