Заради чого лучани почали будувати залізницю
Луцький залізничний вокзал визнали одним з найкрасивіших в Україні. Ха! А ще не далі як п’ять років тому ця споруда змахувала на допотопну станцію якогось райцентру!
Та й осучасненим виглядом не всі були задоволені, скептично називали «молитовним будинком», пише Таблоїд Волині.
А тепер от є привід гордитися. «Чули? Про наш вокзал пишуть, що найкрасивіший!».
Мало того, у нього ще й історія цікава. От наприклад, один цікавий факт.
З ТУПИКА ВИВЕЛО БАЖАННЯ ТОРГУВАТИ
Довго луцька станція була тупиковою. Якщо і приїжджав поїзд з Ківерців, то мусив тією ж колією вертатися назад.
Спроби з’єднати залізницею Луцьк з містечком Стоянів робили ще за часів панування Росії. Стоянів був розташований на кордоні Волині і Галичини, й від нього пролягала готова залізниця до Львова.
Але коли Волинь і Галичину окупувала Польща, класти залізницю до Стоянова припинили. Новоявлені окупанти боялися будь-яких зв’язків політично пасивної Волині з «вибухонебезпечною» Галичиною.
Дарма волиняк називали пасивними! Багата на деревину, зерно, м’ясо, фрукти Волинь дуже хотіла торгувати з Галичиною. Без залізниці на ефективний гендель сподіватися було годі. Не проти цього були й галичани. От і оббивали пороги варшавських кабінетів, просячи дозвіл на будівництво колії.
Міністр транспорту Польщі зрештою заявив: будувати дозволяю, але грошей не дам! Певно сподівався, що українці заспокояться… Ті ж кинули клич серед волинських селян і за короткий час зібрали 125 тисяч злотих.
У 1925 році будівництво залізниці з Луцька до Стоянова відновили, закінчивши роботу через три роки.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром