Ярмарка, квіти та мед: як у луцькому соборі зустріли перший Спас

15 Серпня 2022, 17:17

1862

Лучани освячують мак та мед

Із благословіння митрополита Луцького і Волинського Михаїла у парафіях проходять доброчинні заходи для допомоги Збройним силам України.

Ярмарок «З любов’ю до ЗСУ» відбувся й на площі собору Святої Трійці у день Винесення чесного хреста Господнього, 14 серпня. Про це повідомляють на сторінці Волинської єпархії ПЦУ.

Волонтерки луцького жіночого монастиря Святителя Василія Великого продавали солодощі, квіти, мед. Працювали фотозона, дитячий боді-арт. Організатори заходу – Іванна Клеха й Оксана Гримайло. Їм допомагали засновниця галереї сакрального та образотворчого мистецтва «Образ» Наталя Грабовецька, студенти Волинської православної богословської академії, насельниці обителі.

Завдяки ярмарку зібрали 19 700 гривень, які передадуть на закупівлю побутової техніки для воїнів. Грошовий переказ можна здійснити й надалі за такими реквізитами: Благодійний фонд «Любарт»: р/р UA49305299000002600302081086, код отримувача: 44703899, АТ КБ «Приватбанк».

До слова, того ж дня ярмарок «Паляниця» провели в громаді Собору Пресвятої Богородиці села Забороль Луцького районного деканату.

«Ми сьогодні зібрали 25 837 грн», – пише у фейсбуці настоятель протоієрей Віталій Антонюк.

Парафіяни храму Великомученика і цілителя Пантелеймона села Рованці цього ж благочиння тоді зібрали на подібному заході 15 400 гривень.

У свято Винесення чесного хреста Господнього до кафедрального собору Святої Трійці завітало чимало лучан, аби традиційно освятити букети з маківками та мед. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл розповів про особливі дні вдячності для мирян. На завершення Божественної літургії, владика зазначив, що до Всевишнього ми частіше звертаємося з проханнями, аніж із подякою. Церква встановила нам певні дні подяки за милості й щедроти, що посилає нам Бог.

За словами Михаїла, ми знаємо стародавню традицію новоліття 21 березня, після якого починалися польові роботи. Того дня кожен міг попросити собі достатку. Спочатку звертаємося до Бога, щоби благословив вчасно посіяти. Потім – щоби посіяне виросло. А коли виросте, християнин дякує Господу за урожай.

Від нас залежить посіяти й обробити, а як впливатиме на нього сонце, дощ, вітер, інші явища, залежить від наших щирих молитов. Іноді попущення Боже дозволяє задуматися: не дбав – не вродило. Тож «просіть і дасться вам…», сказано в Євангелії. У цих проханнях – сутність спілкування із Живим Богом. Має бути проста розмова: попросив, побачив, подякував.

«Коли Творець бачить нас вдячними, йому хочеться нам більше дати. А коли ми невдячні, тоді Господь дає лише найнеобхідніше. Нинішній день – це подяка за частину врожаю, що вже дозрів», – каже владика.