Лучани вийшли у центр міста на акцію щодо теракту в Оленівці
Десятки людей, попри неймовірно сильну зливу, прийшли на Театральний майдан Луцька, аби взяти участь у мирній акції щодо теракту у тимчасово окупованій Оленівці.
Акцію 12 серпня влаштували рідні полонених бійців полку «Азов» разом з акторами театру «Гармидер» у пам'ять про українських військовополонених, які загинули в колонії, а також як спосіб на весь світ прокричати про тих «азовців», які досі залишаються у руках ворога. Про це пише ВолиньPost.
Учасники події тримали у руках плакати, із текстівками «Нескорені. Пишаємося, боремося, чекаємо», «Не дайте померти нашим героям», «Росія думала, що вбила «Азов», стратила. Але «Азов» тепер – вся Україна», «Ми маємо боротися за них, як вони за нас», «Оленівка – новий Освенцим», «Оленівка – нова Катинь» тощо.
Співорганізаторка події, дружина 50-річного полоненого лучанина Світлана розповіла, що її чоловік служить у полку «Азов» з 2015 року. З перших днів великої війни він був у Маріуполі, згодом – саме на «Азовсталі».
До теракту в Оленівці, який Росія влаштувала 29 липня, із чоловіком час від часу був зв’язок.
«Після 29 липня ми не знаємо, яка його доля», – розповіла жінка. І додала: «Нам дуже прикро, що мій чоловік своє 50-річчя зустрів на «Азовсталі», що він не бачить, як росте його онука, що їх утримують у жахливих умовах».
На акцію разом із мамою також прийшла донька полоненого.
Із Ковеля до Луцька приїхали для участі в акції приїхали матері ковельських оборонців «Азовсталі» Світлана Богдан і Тетяна Бакум. Жінки вже брали участь у таких мирних акціях в Києві та Рівному. Мають намір також влаштувати акцію у Ковелі.
«Добре, що люди прийшли, незважаючи на грозу. Ми їм вдячні за це. Перформанс, який тут сьогодні влаштували, дуже сильний», – зауважила Тетяна Бакум.
Режисерка театру «Гармидер» Руслана Порицька розповіла, що ініціаторами події були саме родини полонених «азовців». Театр вирішив долучитися з перформансом. Під час театралізованого дійства актори зобразили ігнорування росією норм Женевської конвенції під час утримання полонених, а також біль українців через страшні дії ворога. Актори вугіллям написали слово «Оленівка» і у пам’ять про жертв виклали його квітами. Перформанс викликав сльози у багатьох присутніх.
«Я мала лише два дні на осмислення після того, як отримала пропозицію долучитися. Зрештою, вирішила виокремити головний меседж, з яким ми вийшли. І це – заклик до міжнародної спільноти. Ми в Україні все розуміємо, що відбувається. А ось закордонні міжнародні правозахисні організації мають вплив і можуть впливати на ситуацію, якщо буде масовий заклик. Ми хотіли зробити акцент на тому, що Росія порушує міжнародне законодавство, зокрема – Женевську конвенцію, яка чітко прописує правила поводження із військовополоненими. Ці правила не просто ігнорують. По них топчуться, ними підтираються. Ми це показали у перформансі.
Зрештою, перформанс трактувати мають глядачі, кожен може побачити щось своє, але тут були дуже чіткі символи. М’ясорубка, у якій ми зараз всі перебуваємо. Кавун – як символ того, що би боремося за своє, за те, що зараз тимчасово окуповане. Все те, що ми тут показували, болить кожному українцеві, кожному з нас», – висловилася Руслана Порицька.
Вона додала, що питання про те, чому настільки цивілізована європейська спільнота, США та інші так мало реагують на таке брутальне поводження із їхнім же правом, залишається відкритим.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром