Лучан закликають долучатись до підбору нових назв для вулиць міста

Лучан закликають долучатись до процесу дерусифікації міського простору, оскільки найближчим часом у міськраді розпочне роботу комісія з упорядкування назв вулиць міста.

Про це повідомила представниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук у спільноті «Дерусифікація Волині».

«У радянський період більшість вулиць міста отримали назви на честь радянських подій і російських діячів культури, науки, політики. Так маркувалася окупована територія. Ми розпочинаємо ліквідацію цього маркування і будемо називати вулиці так, як ми самі цього захочемо. Нині для перейменування є більше ста вулиць. Почнемо очищення із центру міста – це обличчя нашого міста. Саме тут найбільше вулиць із назвами російського походження – двадцять», – йдеться у дописі.

Взяти участь у підборі нових назв для вулиць пропонують усім лучанам. Пропозиції можна залишати на сторінці ініціативи «Дерусифікація Волині», або відправляти листом на Луцьку міську раду.

Список першого блоку вулиць на перейменування:

• Баженова – Старої назви немає. Розташована між вулицями Повстанська (Панфілова) і Сірої дивізії (Островського). Виникла на землях давнього хутора Варварівка (Барбарщизна). Назву Баженова отримала у 1952 році.
• Гаврилюка – Старі назви – Пречистенська, Плоцька, Святогірська. На Плоцькій, 20 діяла Українська гімназія, Святогірська була з 1941. Гаврилюка –у післявоєнний час.
• Гончарова – Старої назви немає. Від Градного Узвозу до Паркової, паралельна Глушець.
• Грибоєдова – Перша назва – Кавалерійська. Завершувалася на майдані Звитяги, який нині забудовано. Грибоєдова з 1954.
• Даргомижського – Перша назва – Тадеуша Чацького (уродженець Волині, просвітитель, громадсько-культурний діяч), з 1941 – Стефаника. Від вулиці  Хмельницького до Набережної.
• Кольцова – Старої назви немає. Тупикова. Індивідуальні забудови. Назву отримала у 1956.
• Короленка (Володимир Галактіонович (1853-1921), російський письменник, громадський діяч) – Перша назва – Короленка ще до 65-річчя письменника при житті у 1918. Далі назви – Новозапроектована, Бічна, Сінкевича, Сенаторська, з 1941 р. – Котляревського. Від Богдана Хмельницького – до Набережної. Тупикова. Відновлено Короленка у 1944 році.
• Крилова – Перша назва – Жеромського, з 1939 року – Ворошилова, у 1941 р. – Острозького, з 1944 р. – Ворошилова, з 1957 – Крилова.
• Купріна – Перша назва – Київська. Паралельна вул. Карпенка-Карого, тупикова.
• Курчатова – Перша назва - Гданська. Від вулиць Коперника до річки Сапалаївка, тупикова. Перейменована у 1960.
• Лобачевського – Перші назви – Сіра, Буденна (звичайна). Бічна вул. Коперника (між будинками 79-81), виходить до річки Сапалаївка, паралельна вул. Чехова.
• Мічуріна – Перша назва – Варварівка, з 1921 – Золота, з 1944  – Мічуріна. За Київським майданом, паралельна з Рівненською, тупикова.
• Потапова – Перша назва – Банкова. Потім Крашевського, у 1960-х – Потапова.
• Пржевальського – Перша назва – Бічна Кривої. Потім провулок Тильний. З 1953  Пржевальського. Паралельна вулиці Коперника, від вулиці Північна до Сапалаївки.
• Пушкіна – Перша назва – Сєраковського, із 1939 – Пушкіна. Бічна від вул. Лесі Українки, тупикова.
• Сенатора (російський військовий) – Перша назва – Бульварна, потім – Старобульварна, Львівсько-Млинарська, із 1921 – Сонячна. Потім – Лесі Українки. з 1970 – Сенатора. На перехресті з вулиці Коперника житловим будинком розділена на ліву і праву частини.
• Хакімова – Стара назва – Міщанська, Дольна. Паралельна Глушець до вулиці Кривий Вал.
• Чайковського – Перша назва – Петра Скарги (єзуїтський проповідник, публіцист), з 1941 – Тобілевича, з 1944 - Чайковського.
• Чехова – Виникла у 1895 році. Перша назва – Познанська. Із 1941 року – Клеванська. З 1952  – Чехова.
• Щепкіна – Перша назва – Торуньська. Із 1960 року – Щепкіна. Бічна від вулиці Коперника до річки Сапалаївка. Тупикова.