«Коко», або не зовсім вдало підібрана назва мультика

05 Грудня 2017, 11:18
Багато музики і традицій! 13330
Багато музики і традицій!

Шановні читачі, уважно перегляньте заголовок матеріалу, бо це – єдиний недолік неймовірного мультфільму, який мені довелося побачити у перші вихідні грудня у кінотеатрі «Adrenalin City».

Стрічка, після  якої ще довго наспівуєш мелодійну «Згадааааай  менееее», а потім обіймаєш всіх родичів та друзів, і справді згадуєш тих, кого поруч вже нема. Мультфільм «Коко» (в оригіналі «Coco») – яскрава історія про дружбу, музику, життя та смерть, що розгортається у одному мексиканському містечку у День мертвих.

Про традицію

Мультик був анонсований як унікальна історія про традиційне латиноамериканське свято – День мертвих. І тут ви скажете: «Нічого собі, унікальна! А як же історія музиканта Маноло, що подорожує Світом мертвих у спродюсованій Гільєрмо дель Торро стрічці «Книга життя»?

Справді, неперевершена робота про традиції вшанування покійних родичів та про їхнє «життя після життя» уже демонструвалася на великих екранах. Однак, наш мультфільм унікальний тим, що він цілком і повністю є цією традицією. З перших кадрів на екрані з’являється барвиста Мексика. Голос за кадром розповідає історію однієї родини, яка згодом має стати епіцентром «смертельних» перипетій.

Здавна у латиноамериканців прийнято вшановувати пам’ять покійних родичів, розміщуючи їх світлини на спеціальному вівтарі, до якого ті приходять уночі. Дорогу з цвинтаря до вівтаря всипають пелюстками квітів, а біля будинку запалюють сотні свічок, аби мертві родичі змогли знайти шлях додому.

Вівтар зі світлинами родичів та речами, які вони любили за життя
Вівтар зі світлинами родичів та речами, які вони любили за життя

Ті, чиїх фото нема на вівтарі, не переходять у світ живих цього дня. Вони існують у місті мертвих до того часу, поки на землі живе людина, що пам’ятає їх за життя.

Сюжет

Сюжет розгортається навколо родини чоботарів, у якій вже багато десятиліть про музику навіть не згадують. Однак, 12-річний Мігель таємно бажає стати музикантом, як його мертвий кумир Ернесто де ля Круз. Намагаючись проти волі сім’ї взяти участь у пісенному конкурсі, маленький Мігель потрапляє у світ мертвих, де йому судилося зустріти своїх родичів, розкрити кілька сімейних таємниць, загубити собаку та знайти своє справжнє покликання.

Маленький музикант Мігель потрапляє у світ мертвих
Маленький музикант Мігель потрапляє у світ мертвих

Однак, на все це у хлопця є одна ніч. Якщо не вибратися зі світу мертвих до світанку, Мігель довіку залишиться у компанії неживих.

Графіка

Попри те, що основну «масу» героїв складають скелети, картина вражає своєю різноманітністю. Прикрашені цікавими візерунками, одягнені у яскравий одяг мертвяки виглядають значно цікавіше, ніж живі персонажі історії. У всіх, однак, простежуються характерні етнічні риси.

Барвистий світ мертвих та неймовірно веселий як для нашого уявлення цвинтар – кадри, від яких неможливо відірвати погляд.

Широка кістка - вона існує!
Широка кістка - вона існує!

Озвучення

Ще одна річ, яка не залишить байдужим жодного українського глядача – це ідеальний дубляж. Герої стрічки говорять чудовою українською, однак часто послуговуються словами їхньої рідної мови, що додає картині неабиякого колориту. Особливо привабливою є мова сварливої бабусі Мігеля. Вона говорить швидко, використовуючи слова різних мов так, що слухаючи її, вухам стає тепліше.

Сварлива бабуся Мігеля
Сварлива бабуся Мігеля

Однак, левову частку любові глядача отримує музика. Показово, що історія про музиканта постійно супроводжується піснями. Деякі композиції ви співатимете навіть після виходу із кінозалу. Як-от головну пісню мультфільму – «Згадай мене».

Підсумовуючи, я б сказала, що мультфільм є одним з кращих, які мені довелося бачити останнім часом. Тепла історія для перегляду всією сім’єю доступна у кінотеатрах Луцька до 20 грудня. 

P.S.: Всю невдалість назви ви зрозумієте, як тільки подивитеся цю неперевершену історію!

 

Людмила РОСПОПА

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром