Поезія бітників і вірші для «Мертвого півня»: що читав Андрухович для лучан
Відомий український прозаїк, поет та есїст Юрій Андрухович прочитав свою та перекладну поезію і пояснив, чому вже довгий час не пише віршів.
Поетичні читання відбулися у рамках Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Lutsk» 8 жовтня у Палаці культури міста.
«Страшенно радий знову бути у вашому місті і дякую, що ви прийшли на цей вечір», – привітав письменник своїх луцьких прихильників і пригадав, як ще наприкінці січня цього року виступав у Луцьку із виставою «Альберт, або найвища форма страти».
Юрій Андрухович розповів, що вже давно не пише віршів. У 1990 році у нього почався період, коли перестав їх писати і, як йому тоді здавалось, раз і назавжди. Минуло дев'ять років, і він знову почав їх писати.
Так з'явилася збірка «Пісні для мертвого півня». Автор розповідає, що не всі пісні цього гурту йому подобаються, тому й вирішив написати збірку «Пісні для мертвого півня», куди б ввійшли такі вірші, на які вони б точно не могли нічого зробити.
«Але вони все ж вибрали деякі з них, і у них це вдалося чи не найкраще з того, що вони робили на мою поезію (усміхається, – авт.)», – ділиться досвідом Андрухович
Останні вірші він закінчив у 2004 році, і відтоді, за його словами, з'являлися хіба якісь поеми з певного приводу або прив'язані до якоїсь дати.
«В будь-якому разі я завжди відкритий до того, що знову почну писати вірші. Я тепер не наважуся заявляти, що все, раз і на завжди завершив з віршами, їх ніколи більше не буде. Я навіть дуже хотів би, щоб вони знову мені писалися. Але я абсолютно свідомий того, що їм не можна скомандувати, не можна всього організувати, спланувати. Тобто, вони починають приходити, і тоді треба лише їх записувати», – пояснює Андрухович.
Читайте також: Як звучить поезія у Луцькій міськраді
Творчий вечір поет розпочав своїми перекладами американських письменників-бітників.
Він наголосив на тому, що йому надзвичайо важливо читати тексти інших людей, які написав не він, і назвав це однїєю зі своїх улюблених розваг.
Деякі вірші він зачитував спонтанно, тому це були не тільки його переклади, а й власна поезія.
Читайте також: Галерея, кав’ярня та колишні келії: де в Луцьку звучала поезія
Любов з ненавистю, особиста і кишками: у Луцьку письменники показали зв'язок поколінь через міста
Антоніна АНДРІЙЧУК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром