Любов з ненавистю, особиста і кишками: у Луцьку письменники показали зв'язок поколінь через міста

08 Жовтня 2017, 10:52
3345

У Палаці Культури Луцька українці, білоруси та литовці говорили про національні культури і зв'язок поколінь через призму міста кржного з митців.

Дискусія «Перетин культур: старі зв’язки для нових поколінь» відбулася 7 жовтня в рамках Міжнародного поетичного фестивалю «Meridian Lutsk». 

Всі учасники представляли різні регіони. Так, Наста Кудаса з Гомельської області (Білорусь), Іра Цілик з Києва, Олександр Котис із Луцька, Маріанна Кіяновська зі Львова, Олександр Бойченко із Чернівців, Геркус Кюнчус представляв два міста: Каунас і Вільнюс (Литва).

Зліва на право: Маріанна Кіяновська, ОЛександр Котис, Іра Цілик, Наста Кудаса, Геркус Кюнчус та Олександр Бойченко
Зліва на право: Маріанна Кіяновська, ОЛександр Котис, Іра Цілик, Наста Кудаса, Геркус Кюнчус та Олександр Бойченко

На прикладі Чернівців Олександр Бойченко розповів про багатокоультурність міста.

Він пояснив, що Чернівці до сьогодні мають 5 народних домів. У центрі міста є єврейський дім, румунський, польський, німецький і український дім. Ці доми були збудовані в часи Австро-Угорщини. Всі згадані національності були меншини, які жили в місті. Ніхто з них не становив більшості.

На думку Бойченка, їм було це вигідно. Бо кожна меншина мусила між собою домовлятися заради мирного співіснування і просто заради виживання. Відповідно Чернівці черпали культуру багатонаціональну.

«Я ніколи не наводжу приклад, що якісь народи є ліпші, а якісь – гірші. Бо я бачу цей приклад», – зазначив письменник.

Глядачі прийшли послухати про історію кожного письменника
Глядачі прийшли послухати про історію кожного письменника

Наступним історією про  багатокультурність рідного міста поділився литовський письменник Геркус Кюнчус.

Письменник народився у Вільнюсі, але виріс у місті Каунасі.

Каунас, за спогадами Кюнчуса, доволі націоналістичне місто. Оскільки письменник жив на головній вулиці  у націоналістичному середовищі, то часто чув міфи першої незалежності.

«Це місто в мій час було доволі цікавим, культурно насиченим. У 70-му році, в серпні, оскільки євреям було дуже важко виїхати в Ізраїль, вони приїздили в Литву, здебільшого в Каунас і тоді чекали на візи. І ось мої такі дитячі спогади 72, 73, 74 роки, я б сказав у цей час на вулицях можна було почути ідиш», – ділиться спогадами письменник.

Зараз він живе у Вільнюсі. Тут, на його думку, зовсім інша обстановка.

«Вільнюс для митців – це як Єрусалим для євреїв, Святе місце», – відзначив Кюнчус.

Присутні посміхаються на жарти гостей
Присутні посміхаються на жарти гостей

Наста Кудаса приїхала в Луцьк із  Білорусі. Вона розповіла не тільки про ту багатокультурність міста, яка вже в історії, а й насамперед про сучасну.

«Чималий шмат культури, але до її усвідомлення ми мусимо продиратись. Ми нібито й у себе вдома, але не відчуваємо себе в своїй країні, ми не знаємо своєї історії», - каже дівчина.

Так само, за її словами, у Білорусі тільки починають відкривати культуру ідишу.

Дехто завітав послухати про мистецтво парами
Дехто завітав послухати про мистецтво парами

Про стосунки ж зі столицею розповіла письменниця Ірина Цілик. Ірина називає стосунки із Києвом Ахіллесовою  стопою і каже, що стосунки з цим містом у неї досить складні.

«Насправді, Київ люблю якоюсь такою сліпою любов’ю. Це переважно якась моя особиста історія стосунків з ним. Я вписана в нього всіма кишками», –говорить письмнниця.

Вона пригадує, що її дитинство почало змінюватись, коли бабуся почала її брати до Союзу українок.

Охочі послухати про національні культури у житті письменників
Охочі послухати про національні культури у житті письменників

Дуже емоційноим і напруженим став виступ Маріанни Кіяновської.

Письмениця народилая у Жовкві. Це місто розташоване поряд із містами, які згодом відійшли до Польщі і досягнули значно вищого розвитку, а Жовкву, натомість, за її словами «просто проср*ли».

«Жовква – це місто, яке я одночасно люблю і ненавиджу», – зауважила писььменниця.

Розповідь Маріанни Кіяновської стала найбільш емоційною
Розповідь Маріанни Кіяновської стала найбільш емоційною

Наприкінці пані Маріанна сказала, що дуже любить Луцьк і людей, які тут живуть.

«Луцьк – для мене страшенно дороге місто. Я сюди багато разів приїзджала і далеко не завжди офіційно. Для мене Луцьк дуже важливий тим, що тут люди понад страхами, понад привласненими територіями, понад маленькими привласненими дискурсами», – зізналася вона.

Кожен розповів власну історію про багатокультурність рідного міста
Кожен розповів власну історію про багатокультурність рідного міста

В свою чергу, луцький краєзнавець Олександр Котис відмітив, що історія про Жовкву йому нагадала історію про Луцьк.

«Важливим, актуальним питанням є не стільки використання якихось старих зв’язків для нових поколінь, скільки взагалі їх поштовх», – зауважив лучанин.

Хоча й, на його думку, Луцьк був схожим на всі інші міста, були і досить несподівані моменти.

«Наприклад, в історії Луцька ніколи не зустрічаються греки. Але одного разу, копаючись в архівах, гортаючи списки луцьких пекарень часів Першої світової війни, я натрапив на неймовірну штуку. Знайшов список умовно 40 пекарень і серед  40 штук 35 власників мали грецькі прізвища», - розповів він.

Згадав Олександр Котис й інші національності, які населяли Луцьк, зокрема караїмів, яких, за легендою, поселив у Луцьк Вітовт.

Антоніна АНДРІЙЧУК

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром