Прохідний двір з класними лавочками: що думають лучани про сквер на вулиці Винниченка
Район.Луцьк продовжує ближче знайомити лучан із скверами та парками рідного міста. Цього разу пропонуємо вам дізнатись більше про сквер на вулиці Винниченка, 4.
З першого погляду місцина проста – так і є, але й у неї є свої переваги.
На території скверу, як і на самій вулиці, не побачити людей було б дивним. Постійно хтось проходить, поруч – активний рух транспорту, який створює не дуже приємний шум.
Сквер межує із торговим центром «Буратіно» та будівлею ортопедичного центру, з протилежного боку якої знаходиться гральний заклад, по інший бік – кав’ярня та ЦУМ.
Це до вподоби лучанам, розповідають студентки-другокурсниці, яких ми застали у сквері:
«Подобається, що тут близько торговий центр, а там смачна кава і можна виходи на вулицю. Ми часто тут зупиняємось, от нещодавно їли піцу у цьому сквері, то нічого нам не помішало».
Крім того, на будівлі розміщена меморіальна дошка Степану Бандері. Її облаштували в честь 105-ї річниці з дня народження провідника ОУН. Аби дошка була більш помітною, частину стіни, на якій вона висит,ь пофарбували у синьо-жовтий колір прапора України.
Квітів у сквері немає, лише поодинокі кущики та високі дерева, з яких нападало багато каштанів. Проходячи, бачимо суху гілку, яку, вочевидь, або не помітили, або ще не встигли прибрати.
Ми запитали пару, яка перепочивала у сквері, що вони думають про цю місцину.
«Ми часто тут буваємо. Якщо чесно, то місце подобається. Простота, немає ось цих квіток, як в селі понасаджують. Гарно, є дерева і холодок від них. Суттєвий мінус – немає смітників», – розповідає дівчина.
А хтось, навпаки, недолюблює так звану простоту. Дівчина Орися назвала цей сквер пустим і нецікавим.
«Місце якесь пусте і не затишне, люди тільки те й роблять, що проходять, а зупиняється рідко хто. Як прохідний двір, в середині скверу сісти нема де, лише дві лавочки на тротуарній частині».
Комусь квіти до душі, комусь – ні. Хто не прихильник, приходьте і насолоджуйтесь мінімалізмом.
Цікавою візитівкою місця є сучасні лавочки. Їх дві, розміщені вони поблизу тротуару. Червоні й оригінальні, здається, у Луцьку такі лише тут. За словами лучан, таких лавочок мало бути більше, і розміщені вони були б всередині території скверу. Безлюдними вони бувають рідко, перехожі часто зупиняються біля них.
У центрі скверу – кам’яна статуя, що вона відображає – не зрозуміло. Люди, котрих ми запитували, також не змогли дати відповідь.
«Класні модерні лавочки, можна присісти й відпочити. Бо поблизу на цій вулиці немає лавочок, щоб зупинитись, крім що на зупинках транспорту. А так, то продумано просто і зі смаком», – говорить Антоніна, яка кудись поспішала.
Корисними є місця для сидіння й старшим людям, бабуся Оксана поділилась своєю думкою:
«Я часто ходжу вздовж цієї вулиці, коли піднімаюсь в сторону ЦУМу, а це трошки під горбочок, – то коли втомлюсь, я сідаю відпочити, а тоді йду далі. Такі лавочки – хороша ідея, побільше б таких у Луцьку».
Тож, сквер на вулиці Винниченка лучани не сприймають однозначно. Хтось приходить розслабитись і насолодитись простотою, іншим не вистачає яскравих барв квітів й додаткових елементів. Але, зауважимо, що сміттєві баки на території скверу сподобались би усім.
Марія ВАВРИНЮК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі