Луцьк почули: завершилася Перша літературна резиденція «Місто натхнення»

08 Липня 2021, 09:50

1549

У Луцьку відбулася завершальна пресконференція Першої літературної резиденції «Місто натхнення» за участі письменників-резидентів.

На заході 7 липня побувала журналістка Район.Луцьк.

Перед початком офіційної частини Катерина Калитко, Мирослав Лаюк та Любко Дереш, які приєдналися до заходу через відеозв’язок, у розмові зійшлися на тому, що тиждень проведений у Луцьку був дуже наповненим і дозволив їм відчути місто. Оксана Забужко, яка все ще перебуває в місті, додала, що за цей час відчула себе справжньою лучанкою.

«Так, є зв’язки, є відчуття належності, присутності, рідності якихось луцьких пейзажів і їх невипадковості в моєму житті. А сама ця резиденція є важливим кроком для того, щоб Луцьк став видимішим. Це місто поза всяким сумнівом заслуговує увійти в топ-5 міст, які згадуються, коли йдеться про культурне обличчя країни», – зазначила Оксана Забужко.

У своєму розлогому коментарі ще до початку самої пресконференції Оксана Стефанівна висловила ще одну цікаву ідею для промоції міста. За її словами, вона б хотіла побачити у Луцьку міжнародний театральний фестиваль, присвячений драматургії Лесі Українки. Щоб на території замку Любарта колективи з усієї України та Європи різними мовами грали драми видатної волинянки. А поки що всі зайняли свої місця і Ольга Ольхова, літературна кураторка резиденції почали підсумовувати.

За словами Ольги Ольхової, жоден подібний проєкт не може реалізуватися без підтримки, тож розпочали із подяк усім причетним до організації, зокрема Катерині Теліпській, начальниці управління промоції й туризму міста Луцька і її команді, та аудиторії, яка долучалася до всіх заходів.

Слово надали (вже офіційно) письменникам-резидентам, окрім Макса Кідрука, який не зміг приєднатися. Першим враженнями поділився Любко Дереш. За його словами, він досі згадує людей, з якими тут познайомився, турботу організаторів, хоч минув уже майже місяць від його перебування в Луцьку.

«Але найбільше враження на мене справило саме місто. У моєму випадку програма спрацювала дуже добре. Бо для мене відбулося певне відкриття міста, його культурного середовища, культурного контексту, в якому живе місто. Це були надзвичайно інтенсивні сім днів, наповнені світлом і глибиною, пов’язані з історією та культурою, з людьми, які є носіями цієї культури. Тепер це для мене причина повертатися в Луцьк ще і ще», – сказав Любко Дереш.

Скориставшись паузою, Ольга Ольхова нагадала, що результатом цієї резиденції має стати збірка творів про Луцьк, яку запланували видати до кінця року. Проте Катерина Калитко уже надихнулася перебуванням у місті й написала першу поезію, яку можна почитати в мережі. Вона ж взяла слово наступною.

Катерина Калитко зазначила, що, як і Любко Дереш, має дуже хороші враження від резиденції. Особливо письменницю вразила любов лучан до свого міста, уміння його правильно подати й надихнути людей з інших регіонів полюбити його так само.

«Зі мною ця історія й сталася. Я скучаю за Луцьком, скучаю за вами. Уже планую наступний візит і мрію, як до вас потраплю», – додала Катерина Калитко.

Також письменниця поділилася, що любить непрості міста, які своєю «фронтирною ідентичністю залишають в неспокої і змушують далі гойдатися на хвилях думок, які в тобі розбурхали, коли ти була в міському контексті».

Мав можливість розповісти про свій луцький досвід перший письменник-резидент Мирослав Лаюк. За його словами, він трохи боявся бути першим, бо хвилювався, що на нього скинуть всі музеї, зустрічі, журналістів. А для Мирослава Лаюка ідеальний час творчості – це, коли тебе не турбують, або ж ти турбуєш.

Проте, в результаті письменнику сподобалося гуляти містом, слухати екскурсоводів, які, за його словами, розповідали не звичні речі для туристів, а щось набагато глибше, та спілкуватися з лучанами. Поділився він також ідеями для свого твору.

«Це буде мала проза, оповідання, така ніби фантазія про минуле й теперішнє. Мене завжди цікавить оцей дотик сучасної людини до того, що було збудоване 500 років тому. Це дуже зворушливий момент, може полягати в повній байдужості, або ж у повній натхненності цією ідеєю. Завжди відбувається якийсь невидимий зв’язок і я про це хотів би написати», – додав Мирослав Лаюк.

Як сказала Ольга Ольхова, «вишенькою на торті» Першої луцької літературної резиденції стала Оксана Забужко, яка все ще перебуває в місті як резидентка і була присутня на пресконференції. За словами самої письменниці, вона й справді перебувала в особливих умовах, порівняно з іншими учасниками.

«Це місто мені не чуже і я не чужа цьому місту. Мені не довелося його відкривати. Мені швидше довелося заново відкривати, якою мірою Луцьк перших семи років мого життя бачиться мені сьогодні в ретроспективі нормативним для моєї зрілої творчості», – пояснила Оксана Забужко.

Письменниця додала, що бувала на подібних резиденціях у Європі і з радістю поділиться досвідом з організаторами, щоб удосконалити наступну Луцьку резиденцію. Бо, за її словами, це дуже добрий спосіб говорити про місто, привертати до нього увагу на загальнонаціональному рівні.

За словами Катерини Теліпської, Луцьк чутно. Вона розповіла, що вже до неї зверталися письменники, які хотіли б взяти участь у наступній резиденції, зокрема Ольга Купріян та Мар’яна Савка. А Дорж Бату, автор «Франчески» та «Моцарта 2.0», який нараз перебуває у США, написав, що звідти чує як звучить Луцьк.