У Волинський краєзнавчий музей передали архів оунівця Михайла Чигрина
-
-
>
-
>
-
>
968
У Волинський краєзнавчий музей із Австралії передали особистий архів оунівця Михайла Чигрина. Урочиста передача відбулася у п'ятницю, 18 червня.
Про це повідомляє кореспондентка Район.Історія.
Нещодавно дослідниця та представниця Українського інституту національної пам'яті Леся Бондарук отримала цінні матеріали від дружини оунівця – Марічки Галабурди-Чигрин. За словами Лесі Бондарук, вона знайома з нею багато років, зокрема через співпрацю в газеті «Шлях Перемоги». До слова, архів до Луцька прибув із Австралії.
Читайте також: До Луцька з Австралії передали архів оунівця Михайла Чигрина
«Для нас це вагома подія. За останні роки з іноземних надходжень це, мабуть, перше. Ще й такий архів, який рзповідає нам маловідомі сторінки історії», – зазначила директорка музею Оксана Важатко.
На цю подію завітав перший заступник голови Волинської обласної ради Юрій Поліщук. Він історик за фахом, тож радо оглянув передані матеріали.
«Символічно, що ім’я Михайла Чигрина повернулося на Волинь у 30-ліття незалежності України. Адже він так багато робив для того, щоб ми мали свою державу. Думаю, що історики матимуть відтепер нові теми для дослідження», – наголосив Юрій Поліщук.
Серед матеріалів особисті документи, свідоцтва про закінчення освітніх закладів, фото різних періодів та найбільше вражає листування Михайла Чигрина із його першим коханням – Лідією Кушнірук. За цією епістолярною спадщиною можна вивчати історію важливих подій Волині.
Читайте також: Перстень коханої як символ розлуки: історія кохання оунівців з Жидичина
Збереглося листування 1935-1943 років, окремі листи вони писали одне одному перебуваючи в стінах Луцької тюрми. Надзвичайно цінною є розповідь про розстріл в’язнів, репресії польської та радянської влади. Михайло Чигрин також вів власний щоденник із 1939 року.
Окремо варто виділити візитівку українського архітектора, політичного та державного діяча Сергія Тимошенка. На ній міститься адреса, а саме вулиця Матейка, 26, за якою він і працював у Луцьку. Згодом, Сергій Тишоменко зіграв одну із ключових ролей у житті Михайла Чигрина.
За його допомогою Чигрин отримав паспорт і візу до Югославії з можливістю переїзду через Чехословаччину й Австрію. У Белграді (нині – столиця Сербії), він спершу вступив на богословський факультет Белградського університету, а згодом здобув освіту в медичному факультеті Університету в Загребі.
Читайте також: Архітектурний слід екс-міністра УНР на теренах Ківерцівщини
Все своє життя, Чигрин був активнем діячем українських громадських та релігійних організацій. По завершенню Другої Світової Війни переїхав у місто Філлах (Австрія), де працював дантистом. Займався створенням Українського Червоного Хреста. Разом з іншими організовував Український Допомоговий Комітет у Каринтії. Був провідним діячем в таборах біженців для воїнів УНР.
У червні 1949 року переїхав в Австралію, де й очолював ОУН (м) в Австралії. Ніколи не забував своє коріння, адже став фундатором і головою Товариства волинян в Австралії. Уся ця діяльність наближала Україну до незалежності.
«Українця-волинянина Михайла Чигрина знав увесь світ через його активну громадську працю серед діаспори, особливо в Австралії. Лиш на рідній землі знало вузьке коло друзів. У радянські часи він був би розстріляний у Луцькій тюрмі або потрапив би у ГУЛАГ, якби вчасно не емігрував. Цей архів повертає сьогодні Михайла Чигрина українцям і волинянам, зокрема. Ми можемо пишатися нашим видатним земляком. Бо з матеріалів, спогадів і листів довідуємося скільки корисного за своє життя він встиг зробити.
А з листів його першого кохання – Лідії Кушнірук – довідуємося про життя на Волині під час польської та радянської окупації. І ці свідчення дуже інформативні для істориків. А ще для філологів ці листи стануть дуже цікавим дослідженням епістолярної спадщини. А на деяких фото з архіву Чигрина часів його юності в Луцькій гімназії пізнаємо відомих особистостей, які жили і працювали у 30-х роках ХХ століття у Луцьку», – поділилася Леся Бондарук.
На заході була присутня й родичка Лідії Кушнірук – Лілія Швець. Жінка розповіла про долю, яку спіткала перше кохання Чигрина. Радянські спецслужи звинувалили Лідію у зв'язках ОУН, однак через брак «повісили» на неї перехід кордон в 1939 році на територію Польщі.
Читайте також: Патріарх політв’язнів: біографія Михайла Сороки, який відсидів 35 років
Вчительку на 10 років ув'язнили у таборі «Ухтижемлаг» ГУЛАГу. Після багатьох років поневірянь на чужій землі, у 1975 році Лідія Кушнірук повернулася на рідну Волинь.
В кожного з цих героїв склалося своє життя та сім'ї. Мабуть десь в глибині душі, вони пам'ятали про дані колись обіцянки, але відновити зв'язок та і не наважилися. Останній лист від Лідії Михайло отримав у листопаді 1943 року. Через події Другої світової війни листування зупинилося.
Та їм все таки судилося зустрітися 40 років. Це відбулося 4 серпня, 1980 року в Польщі. Дивує, той факт, що ініціаторкою зустрічі була дружина Чигрина – Марічка, яка випадково натрапила на листи. Серед матеріалів архіву також є світлини цього трепетного моменту. Марічка Галабурда-Чигрин впорядкувала спогади свого чоловіка.
Матеріали особистого архіву Михайла Чигрина після опрацювання музею будуть доступні для дослідників. Оксана Важатко, також висловила пропозицію передати в музей речі Лідії Кушнірук.
Михайло Чигрин більш відомий у світі та у вузьких колах дослідників, ніж в Україні, але функціонування та дослідження його архіву по-новому відкриють це ім'я громадськості.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
