Колективні зібрання й матюки: атмосфера на Центральному ринку загострюється
Підприємці, котрі працюють у лівій частині Старого ринку, стурбовані й не знають, за що братись. Рішення про відмову у оренді землі на якій розміщений ринок стало для них шоковим.
Район.Луцьк відправився на ринок, аби дізнатись, які наміри та настрій у торговців.
Ряди працюють так само, закриватись ніхто і не думає. Контейнерів тут дійсно багато, проте потік людей не дуже великий. Здається, усе так, як і було, крім тем для розмов, звичайно.
Усі жваво обговорюють вчорашні баталії у міській раді. Хтось спокійним, а хтось – ну дуже розлюченим тоном. Трапляється лайка. Одна з продавчинь сказала, що цензурним словом цю ситуацію назвати не може.
Ми запитали у двох жінок, які теж торгують, що вони збираються робити.
Одна з них відповіла: «Наш хазяїн ще може перенести нас на ЛПЗ, а всі інші – то не знаю як. Нам ще можуть там місця надати, але хто його знає».
Друга продавчиня переконана в тому, що на ринок у мікрорайоні ЛПЗ ніхто їздити не буде.
«Це далеко як, ніхто туди їздити не буде, людям буде просто лінь це робити. Та й сполучення там погане. Вони казали, що збільшать кількість автобусів в цю сторону, але я дуже сумніваюсь, що таке станеться».
Користуючись нагодою, поставили питання стосовно ринку покупцям: ті, що нам зустрілись, не вбачають вигоди їздити на ЛПЗ, адже проживають у центральній частині міста.
Атмосфера на ринку напружена. Одна з продавців, що продає одяг, сказала, що незабаром тут розпочнеться громадянська війна: «Після цього всього, ми побачили хто є хто. Я ніколи б не подумала, що людина, яка торгувала на одному ряді зі мною, буде там кричати за закриття ринку».
Тому, самі підприємці плавно розділяються на дві частини.
Жінка, яка була на акції протесту у міській раді, прокоментувала ситуацію:
«Усі ми пішли нерозумним стадом, а треба було вибрати людей десять, які розбираються в темі і можуть щось сказати. Через те, що багато наших порозходилось – хто в їдальню, хто в туалет, то й вийшло нас двісті людей, хоча там було набагато більше. І сприйняли нас не серйозно. Нам треба зробити розумно. Нехай ми будемо давати кошти кожного місяця в міську раду, але будемо впевнені, що місце роботи лишається за нами».
За словами торговців, ринок – це єдине місце, яке приносить їм дохід.
«Я прийшла додому і мене просто трусило, я не знала, за що братись і що робити. Заснула на три години, а як прокинулась, то в мене 15 пропущених від базарників.
А як ввімкнула Фейсбук і почала це читати, то взагалі, одним словом **», – ділиться емоціями ще одна жінка-торговець.
Жінка, котра працює у цій частині ринку вже 20 років, описала загальну картину:
«Скільки ми тут будемо стояти – не знаю, тиждень, місяць... Крутять нами, як хочуть. Нам повинні дати якісь альтернативу, що ми з цього ринку переходимо на інший. А нам ніхто нічого не пропонує. Ринок на ЛПЗ також не є комунальним і не відноситься вже до Луцька, а до Боратинської сільської ради. Це як міняти шило на мило».
Тож, підприємці у розгубленому стані. Хтось хоче об’єднуватись, хтось – щоб не чіпали.
Марія ВАВРИНЮК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі