Сквер біля ЦУМу: місце для куріння, розмов по телефону та нічних розбірок
Район.Луцьк продовжує розповідати про сквери та парки міста. Цього разу у нашу рубрику потрапив сквер на вулиці Винниченка.
Цікава місцина. Статус скверу їй надали 27 липня 2016 року. Площа становить 0,1082 гектари.
Територія з усіх боків оточена високими будівлями: поруч готель «Україна», з іншого боку – Управління поліції у Волинській області, а через дорогу знаходяться ЦУМ та Драмтеатр.
Як бачимо, зелена територія розмістилась у центрі міста, тож людей там проходить чимало. Великим плюсом скверу є те, що він знаходиться у затінку – особливо актуально це під час літньої спеки.
Люди можуть заховатись від сонячних променів, чекаючи на потрібний автобус чи тролейбус, а їх тут хоч відбавляй. Не дають проникати сонячним променям високі дерева та декілька біг-бордів, які оточили сквер.
У даній місцині квітів та клумб немає, лише зелені кущики, посаджені по боках доріжок з бруківки.
Цікавим спостереженням виявилось те, що багато людей у цьому сквері розмовляють по телефону. «Такий собі сквер розмов по телефону», – дає назву території лучанка Оксана.
Крім телефонів, у руках людей бачимо сигарети, здебільшого, у чоловіків. Працівники поліції та перехожі у вільний час від роботи виходять, як-то кажуть, подихати свіжим повітрям і набратись нових сил.
Щодо поліції, то лучанин Віктор розповів, що часто у цьому місці відбуваються нічні переговори та «розбірки». Чоловік думає, що це справа поліцейських.
«Дуже погано, що тут немає лавочок. Приходиться довго стояти, чекаючи автобус. Я думаю тут три – чотири лавочки вистачило б», – ділиться проблемою Віктор.
І справді, на території скверу немає де присісти. Бачимо молоду маму з донечкою, які розмістились на холодному цементі. Кажуть, що чекають близьких. Неподалік – чоловік, якому теж захотілось посидіти.
У центрі скверу знаходиться оригінальна кам’яна статуя. Але цікаво те, що ніхто не знає, що чи хто це. Чоловік на ім'я Андрій переконаний, що ця скульптура схожа на язичницького бога, але якого – не знає.
Загалом, у сквері панує атмосфера швидкого міського життя, хтось кудись спішить – проходячи через сквер, скорочує собі дорогу, у когось важливий дзвінок, а біля дороги через шум автівок нічого не чути, а комусь просто необхідно почекати транспорт у місці, де не потрібно мружитись від сонця.
Марія ВАВРИНЮК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі