Луцький двір: цікава місцина із собаками, воронами та ластівками на Кравчука

14 Серпня 2017, 13:21

3575

У Луцьку безліч дворів і кожен по-своєму оригінальний, чимось не схожий на інші.

Я живу на вулиці Кравчука. У нашому дворі панує домашня атмосфера, найчастіше тут можна зустріти собак із їх господарями.

Світанки тут із воронами, полудні пустельні, а вечори ластівчині. Такий цикл літнього життя двору на 40-му.

Давайте разом спостерігати за життям цього двору, буде цікаво.

06:00 – час, коли з’являються перші мешканці, переважно власники собак. Тваринки люблять будити своїх хазяїнів, а ті відмовити своїм улюбленцям аж ніяк не можуть. Моя, на жаль, не виняток.

Навколо ще дуже мало людей. Більшість шуму створюють ворони, які користуються саме таким станом вулиць аби знайти їжу. В такий час можна ввімкнути в навушниках «Ранок» Едварда Гріга та насолодитись прогулянкою.

07:00 – із під'їздів виходять дорослі. Усі поспішають вирішити невідкладні справи і рушають хто на зупинку, а хто – в свою машину.

08:00 – потік людей зростає, наступає дворовий «час пік». Двором проходять господарі із своїми меншими друзями, які добре поспали. Щасливчики.

09:00 – потік працівників зменшується, але підіймається температура повітря. Одразу зрозуміло, що день буде спекотним. Машин у дворі поменшало.

10:00 – люди проходять повз двір до Варшавського ринку. Треба закупитись, поки не так спекотно.

11.00 – декілька дітей вийшло погуляти, але їх ще замало для веселих ігор. Разом із ними ліниво вийшла з-під сходинок місцева собака.

Вона, якщо бути відвертим, непогано влаштувалась: годують, облаштували житло із коробки з теплою кофтиною. Живе під сходами і дощ не мочить.

12:00 – діти нудяться в дворі, і знову з під'їздів виходять собаки на повідках. Коли гуляють чотирилапі голубам спокою не буде.

13:00 – в дворі справжнісінький машинний БУМ. Усі дорослі приїхали обідати. Стоїш біля вікон і чуєш стук тарілок, столових приборів, пронизливий свист чайника. Чути музику (Ну або ж якусь какофонію).

14:00 – як за помахом чарівної палички, майже всі автомобілі зникають. Перерва закінчилась. Можна ввімкнути собі в навушниках початок «В печері гірського короля» Гріга і спостерігати, як із вхідних дверей все виходять і виходять люди.

15:00 – затишшя, мертва пора, найбільша спека. Та все ж повз двір проходить багато людей із пакетами, торбами та візками. Через годину закривається ринок і всі активно йдуть додому.

16:00-18:00 – людей із візками поменшало. Та попереду нова хвиля – дитяча. Спека зменшується і мамочки з візочками, школярі виходять погуляти. Стоїть шум і крик, який злітає з голубами вище 9 поверху. Тут вже у вухах може грати друга, бурхлива частина твору Едварда Гріга «В печері гірського короля».

19:00-20:00 – з роботи повертаються дорослі. Після того на вулиці появляються собаки, бо хто ж буде гуляти вірного Бобіка, як не тато чи мама. А зверху мирно щебечуть ластівки, які є символом міського літа.

21:00 – стає незрозуміло тихо. Це дітей покликали додому і тепер могутня армія шуму не може творити свої підступно голосні справи.

22:00-23:00 – у дворі ще сидять підлітки, але й вони підуть. Але поки їм компанію складають кажани, які з писком літають над головою.

00:00 – мить, після якої почнеться новий день. А в дворі тихо, ні душі, тільки де-не-де світяться вікна квартир