«Сталін здох і нам стало легше» – ветеран УПА розповіла бандерштатівцям вражаючу життєву історію

06 Серпня 2017, 13:42
2499

Герої Української повстанської армії розповіли бандерштатівцям вражаючі життєві історії.

Зустріч з ветеранами відбулась у неділю, 6 серпня.

Послухати людей із досвідом прийшло чимало зацікавлених. Один за одним учасники національно-визвольної війни переносили глядачів у той далекий та нелегкий 1942 рік.

Своїм непростим життєвим шляхом поділилась волинянка Софія Яківна Королік. Жінка у ранньому віці перетерпіла жахіття депортації. Її сім’ю зневажали та призирали, але воля до перемоги допомогла патріотам повернутись на рідну землю.

Текст розповіді подаємо без змін.

«Я народилась на Волині, сім’я наша була бідна. Всього було шість осіб: мама, тато, три доньки і один син.

Ще змалку батьки старалися, щоб ми вчились. Старша сестра і брат вчились в педучилищі, середня – в медучилищі, а я ходила у восьмий клас.

Коли почалась війна, нам було непросто.

***

Брат займався розповсюдженням українських книг, пересилав на Схід, вів український гурток у школі.

От за те його засудили на 25 років каторжних робіт. А наша сім’я стала врагами народу.

Нас вивезли на Схід  в Хабаровський край.

Зліва Софія Королік
Зліва Софія Королік

Жахіття депортації я пізнала в 15 років, коли їхали в вагонах, я бачила всяке: як жінка народжувала вагоні, а через один день померла і вона, і її дитина, бачила як викидали людей звідти.

Ми прибули. Нас поселили в бараки і мусіли там жити. Раз на тиждень привозили хліб, воду пили з річки.

Старші ходили на лісоповал на роботу, а що я могла зробити така мала – сучки обламувала.

***

Ми жили там рік, ми писали листи, щоб нас забрали, жалілись.

Нас перевезли ближче, за шість кілометрів від посьолка. Ми бідували, роки йшли.

Слава Богу здох Сталін, нам стало трохи легше. Ми добилися, що справу мого брата переглянули і його оправдали.

Сказали: «Освобожден за отсутсвия состава приступлений». Після того ми не полишали надії і нашу сім’ю звільнили. Ми повернулись додому.

Зараз мені 84 роки. І навіть після того ми допомагали чим могли Українській повстанській армії».

2

2

 

Коментарі
06 Серпня 2017, 19:01
Сталін здох і нам стало легше, бо після того як Гітлер здох, було дуже тяжко
07 Серпня 2017, 00:43
Уйо*ки!
07 Серпня 2017, 18:06
шо це такє. дєди ваєвалі. накатім за пабєду, за дєдов, ватнікі впєрьод. давай красная армія вихадім на гей парад
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром