Цитатник «Бандерштату»: Вахтанг Кіпіані про стосунки з Польщею та нові книги
Засновник Музею-архіву преси, головний редактор інтернет-видання «Історична правда» та однойменного тележурналу на каналі ZIK, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету Вахтанг Кіпіані презентував книги «ОУН і УПА. «Зродились ми великої години…» та «Українська Канадіана».
На гутірковій сцені фестивалю він поділився думками про те, як сприймають Волинську трагедію у Польщі і відповів на питання бандерштатівців.
***
Якщо поляки захочуть, щоб Волинь чи Галичина стали їхніми – хай приїдуть. У них це не вдасться.
***
Для багатьох поляків було б прийнятно, коли б говорили, що загинули тільки поляки, але це не є прийнятно для всіх.
***
15 років в Україні не було консенсусу щодо голоддомору, настав момент, коли суспільство знайшло цей консенсус, і це вже є якоюсь мірою історичною правдою.
***
Тем історичних дуже багато, і ми ніколи не осягнемо всього, що було.
***
Я розумію тих поляків, яким це болить, але я не розумію тих поляків, які не хочуть досліджувати це питання разом.
***
Війна загострює почуття націоналізму. Не будучи націоналістом, я розумію, що це почуття є необхідним.
***
Поки рівень життя в Польщі вищий, українці будуть їхати в Польщу. Це не уникненно. Українцем в Польщі сьогодні бути небезпечно. Є багато дурнуватих і на державному рівні, і на рівні плебсу, які зневажають українців.
***
Якщо можна не їхати, треба не їхати, треба бути тут і будувати Україну. В Польші є успішна держава, яка відбулась. 15 років тому Польща була біднішою за нас, вони вивозили звідси все, що могли.
Ми маємо не переоцінювати власні сили. У нас немає такої внутрішньої гомогенності. Питання не стоїть, щоб всі полюбили Шухевича і Бандеру, Треба, щоб знали, хто це.
***
Україна виборола незалежність. Ніяка комуністична «група 239» не проголосувла за незалежність. Все це робилось, тому що суспільство тиснуло на цих депутатів.
***
Ключові люди – це є молодь і армія. Я фактично не працюю з пенсіонерами, бо розумію, що це неможливо. Треба все робити, щоб молодь була інакшою, ніж баба і дід.
***
Зараз крайня істерика польського правого політикуму. Буде зміна і прийдуть інші люди. З тими, хто прийде, буде легше говорити.
***
Ми працюємо над кількома книжками. Одна з них буде фактично дайджестом історій. В цій книжці будуть історії людей. Коли нам не вистачає текстів, ми навіть просимо написати історії, озвучені кимось. Ця книжка має показати, що не документами єдиними.
***
Коли я писав про політику і робив передачі на політичні теми, то, звичайно, часто потрапляв під пресинг, тому в цій ситуації я раджу вміти сказати «ні».
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі