Лучани за кавою обговорювали «бурштинову лихоманку»

03 Грудня 2015, 18:17

2615

У рамках фестивалю Docudays UA, який триває у місті, демонстрували черговий авторський документальний фільм «Фізрук, золото і річка».

Стрічку «Фізрук, золото і річка» показували в середу, 2 грудня, у кав’ярні «Coffein», пише Таблоїд Волині.

Фільм, який було представлено до уваги гостей медіа-кав’ярні, – режисерський дебют молодого киргизького режисера Аманбека Ажимата. У картині розповідається про життя сільського вчителя фізкультури, який вимушений заробляти на життя, добуваючи золото в річці Нарин.

Кожного дня головний герой разом із двома друзями, ризикуючи життям і здоров’ям, вимиває крупиці дорогоцінного металу з льодяної води. На трьох їм щастить знайти два-три грами в день. Гроші потрібні для виплати кредиту за житло та на мінімальні потреби родини: комунальні послуги, їжа, теплий одяг…

І хоч у стрічці показано далекий Киргизстан, тема злиденності та нелегального видобутку корисних копалин надзвичайно актуальна й для України. Зокрема мова йде про видобуток бурштину на Волині.
Долучитися до обговорення питання запросили журналістів, що активно цікавляться «бурштиновою» темою. Гостями медіа-кав’ярні стали Мая Голуб, журналіст «Волинського агентства розслідувань» Антон Бугайчук та журналістка «Громадського радіо» Аріна Крапка.

«Зазвичай, це місцеві люди, які пояснюють свої дії тим, що не мають інших шляхів заробітку. Вони готові брати лопати до рук і йти копати! Це вважають нормальним! Вирішувати проблему треба комплексно. Проводити просвітницьку роботу з людьми і паралельно грамотно організовувати легалізацію на законодавчому рівні. І, звісно, посилити відповідальність», – каже Аріна Крапка.

Антон Бугайчук розповів: «Перше, що хочу сказати, у бурштиновій історії на Волині багато криміналу, грошей, зброї і корупції. Коли розпитуєш про це людей, вони відмовляються говорити на камеру. Кажуть, що тоді не доживуть до ранку. Друге – цей вчитель із фільму працює, напевно, у кращих умовах, ніж ті, в яких зараз видобувають бурштин на Рівненщині. Та, попри це, вчителі в школах, інспектори міліції організовано брали відгули і їхали копати. Навіть священик збирав свою паству, винаймав автобус і їхав копати. Так, більшість копає від бідності, однак є і такі авантюристи, які просто хочуть збагатитися. Або ті, кому не вистачає на «айфон».

Богдана Стельмах зауважила ще один аспект – екологічний: «За даними Global Footprint Network, з 22 серпня 2010 року треба оголосити людей екологічними банкрутами. Починаючи з цього часу ми живемо в кредит майбутніх поколінь: ми вичерпали призначені нам ресурси. На жаль, про це мало хто думає. У ситуації з бурштином, як влада, так і самі люди безвідповідально ставляться до екологічних наслідків видобутку. Не дотримується технологія – це насправді проблема».

Долучитися до обговорення фільму і «бурштинової лихоманки» за чашечкою запашної кави прийшло багато охочих.

Хочете бути першими на районі? Підписуйтесь на наші новини у спільнотах Facebook та Вконтакте.