Боратинська екогромада: 15 кроків до формування безпечного середовища

У 2019 році в Боратинській громаді розпочали реалізацію проекту «ЕкоГромада: шлях змін».

Ініціатива має на меті формування еко-свідомості громади шляхом переходу від паління до компостування. Про це йдеться на сайті Боратинської громади. 

До команди проекту увійшли волонтери-активісти: дитяча письменниця Наталія Гуркіна, експерт з компостування, виробник будівель з соломи Сергій Качкало, екопсихолог, практик еко-проектів Михайло Мельницький та представники громади – начальник відділу соціально-економічного розвитку Анатолій Левчук, вчителька Мстишинської школи Ольга Сергійчук. Майданчиками для впровадження пілотного проекту стали 5 закладів освіти громади – Рованцівська школа, Баївська школа, Мстишнська школа, Боратинський та Баївський дошкільні навчальні заклади.

За два роки вдалося зробити багато для розвитку екологічного руху у громаді та поширення ідеї компостування. Ініціатива отримала визнання не лише на місцевому рівні, а й на всеукраїнському, ставши переможцем конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2020 у номінації «Формування безпечного, комфортного та привабливого життєвого середовища».

У громаді розповіли про 15 важливих кроків, як вдалося реалізувати у рамках проекту:

1. Представники Команди провели презентації ініціативи для керівників закладів освіти.
2. Представники Команди провели презентації ініціативи у школах сіл Баїв, Мстишин, Рованці.
3. Наталя Гуркіна та помічники розробили інформаційні листівки про шкоду паління й користь компостування.
4. Інженер Сергій Качкало розробив модель компостера для Боратинської громади. Таку модель без особливих фінансових вкладень може зробити навіть підліток.
5. У школах сіл Баїв, Мстишин, Рованці під керівництвом Сергія Качкало учні самостійно виготовили та встановили компостери.
6. У ДНЗ сіл Баїв і Боратин за допомогою Сергія Качкало та батьків дітей також виготовили та встановили компостери.
7. Представники команди проекту систематично популяризували досвід компостування у Боратинській громаді в соцмережах, на телебаченні, радіо. Публічність ініціативи дала поштовх іншим громадам до впровадження компостування.
8. У Боратинській громаді з’явилися перші екогерої, які за власної ініціативи виготовили компостери в себе вдома.
9. Анатолій Левчук виготовив плакати з інформацією про екогероїв та заклади освіти, в яких встановлено компостери. Плакати розмістили у школах, які приймають участь у проєкті.
10. Учень Мстишинської школи Матвій Сергійчук разом з мамою створив власний ютуб-канал. Там він розповідає про свій практичний досвід компостування.
11. Ольга Сергійчук під час літніх канікул у Мстишинській школі створила еко-команду. Учні поширювали листівки з пропозицією на волонтерських засадах виготовити усім охочим компостери – відгукнулися дві родини.
12. Еко-команда села Мстишин без участі дорослих зробила два компостери. Дорослі лише спостерігали й допомагали консультативно.
13. Колектив ДНЗ села Баїв самостійно з власної ініціативи виготовив додаткові компостери. Восени все листя й зілля представники закладу заклали на компостування.
14. У Баївській школі самостійно зробили ще два компостери. Восени всі чорнобривці й листя учні заклали в компостери.
15. Представники проекту систематично беруть участь у всеукраїнських семінарах, організованих Волинським обласним еколого-натуралістичним центром, щодо поширення досвіду Боратинської громади у популяризації компостування.

Реалізація проекту триває, попереду ще багато роботи на шляху побудови розумної екологічної громади.

«Слідкуйте за нашими анонсами, долучайтеся до ініціатив. Пам’ятаймо, що наше майбутнє в наших руках, адже громада – це люди», – йдеться на сайті.

Читайте також: