Ті, кого не бачать глядачі: хто працює за лаштунками Волинського драмтеатру

27 Березня 2021, 13:38

3399 Джерело: Суспільне Волинь

Техпрацівниці Волинського драмтеатру

Волинському обласному музично-драматичному театру імені Тараса Шевченка цього року виповнилося 80 років. З нагоди Міжнародного дня театру журналісти побували за лаштунками і познайомилися з тими, кого не бачать глядачі, але без кого робота театру була б неможливою.

Про це повідомляє «Суспільне».

В облмуздрамтеатрі – 163 працівники. Галина Базюкевич – одна з тих, кого першим бачать відвідувачі театру. Гардеробницю знають не лише усі актори, а й постійні відвідувачі. Жінка працює у театрі 15 років.

«Дуже хороші глядачі, хороші дітки, ми від них беремо стільки позитиву. Вони завжди вітаються, люди йдуть задоволені з усмішкою і ми їх так зустрічаємо», – каже гардеробниця.

Якщо Галину Базюкевич бачать усі відвідувачі театру, то робота Лідії Шафранюк лишається за лаштунками. Жінка – техпрацівниця, розповідає: усе її життя пов’язане з театром. Колись вона навчалася в культосвітньому училищі, згодом була директором будинку культури в селищі Локачі.

Майже 30 років жінка відповідає за чистоту в драмтеатрі.

«Я за сценою скучаю, скучала і буду скучати. Чи я хворію, чи старію, я не здаюся! Яка б я не була, я розвеселяю їх всіх. Вони мені кажуть щоранку – «ти вийди раніше на сцену, а тоді вже підемо на робочі місця», - розповідає жінка. Разом із нею у бригаді техпрацівників ще 10 людей. За кожним закріплена частина театральних залаштунків.

Серед тих, хто робить вистави видовищними – п’ятеро працівників бутафорсько-декоративного цеху, розповідає його керівник Василь Бочкай. Чоловік прийшов сюди у 1988 році. Відтоді, каже, створює речі, які допомагають глядачам зануритись в атмосферу вистави.

На складі театрали зберігають сотні дрібних заготовок та декоративних елементів. Тут можна знайти усе необхідне для постановок, які бачили глядачі за усі роки існування театру.

«Цех наш займається виготовленням декорацій, реквізиту, відносно ескізів художників, які працюють над виставою. Є постановочна група: режисер, сценограф і художник по костюмах. Ми виконуємо всі забаганки художника-постановника. І глядач бачить все це на сцені», – розповідає Василь Бочкай.

Створення квітів, виготовлення сценічного взуття, робота зі світлом і прання костюмів - робота в театрі різноманітна. Прасуванням чоловічого одягу займається костюмерка Світлана Луцюк. Жінка у театрі – 34 роки.

«В рік я готую від трьох до п'яти тисяч костюмів, можете уявити? Один костюм – це верхня одежа, штани, сорочка, підколінки, майки. Один костюм – 10 одиниць, то це в рік 30 тисяч елементів, це дуже багато, маленька зарплата, але поки що тримаюся», – розповідає костюмерка, кожен костюм та його елемент жінка обліковує у зошиті.

Творчий склад театру: 40 акторів, вісім артистів балету та 19 музикантів з оркестру.

«Але театр починається з вішалки», – каже директор Анатолій Глива.

Через карантинні обмеження театрали не святкували 80 річницю створення. Планують зробити це, як тільки випаде нагода і потішити глядачів новими прем'єрами.