Вистава вводить у транс: у Гармидері показали спектакль «Кострубізми. Кумановський»

22 Березня 2021, 14:35
Актор театру «Гармидер» Павло Порицький 3576
Актор театру «Гармидер» Павло Порицький

У луцьому театрі «Гармидер» показали мультимедійну виставу-перформанс  на основі графічних робіт і текстів художника Миколи Кумановського

У неділю, 21 березня, у стінах театру ожили слова, літери, графіка. Журналісти Район.Луцьк на власні очі бачили спектакль «Кострубізми. Кумановський».

«Пропустити цю подію було би не просто культурним злочином», – сказала подруга, проводжаючи мене до театру. 

Я переконалася у цьому, щойно почула музику і універсальну мову цього спектаклю. Це мова мистецтва. 

Театральні прийоми і погляди тримали в постійній напрузі. Часом  у залі було спекотно, а моментами – проймало від холоду. Звукоряд, який звучав синхронно із відео та рухами актора, вводив у своєрідний транс. Саме завдяки цьому акторам вдалося показати світ Миколи Кумановського. 

Актор театру Павло Порицький балансував між реальним та нереальним світом, його образ та пластика звучали, як сама поезія. Він танцював у парі із власною тінню. 


 

«Вже тоді, у дитинстві, коли я дивився на картини Кумановського, я розумів, що ці картини ніби з реальних живих предметів, із предметів цього світу, а створюють якийсь абсолютно інший світ. І це мене тоді так вражало. Я пам’ятаю свої враження: дивишся на виставці картини. Картини. Картини. Картини. Тут – бах! Кумановський! І так само реакція людей. От ходять всі, метушаться, а потім стоять і починають шепотіти: «Кумановський… Кумановський…»», – згадав на сцені Павло Порицький і ніби перемістив себе та примутніх у неоднозначний не завжди зрозумілий світ мистецтва.

Читайте також: Драма із присмаком капусти: «Гармидер» показав документальну виставу для дорослих

Саме лише прізвище художника звучало так, ніби заколихувало і будило зі сну водночас. 

А далі я ніби втратила свідомість і співіснувала із самим дійством. Усе у театрі говорило про Кумановського, а актора театру я вже сприймала, як художника.

Щойно стихла музика і дещо застигли літери – я почула дихання глядачів. Позаду мене шепотілися люди. 

«Я була у якомусь трансі,  в якійсь комі», – ділилися між собою присутні.

Можна було вдихнути на повні груди. 
Павло Порицький, який для мене перетворився на Кумновського, порізав цитрус ножем та залишив його відбиток на білому аркуші.

У залі стояла тиша – на сцені мольберт. 

Я виходила з театру так, ніби із трансу. Це вистава, яку не описати словами. Її треба бачити.















Читайте також: До ГаРмИдЕр ангар-stage зроблять освітлену дорогу

                                                                                                                                                                                    Олена ШИЛІК 

                                                                                                                                                                                      Фото Ірини КАБАНОВОЇ 

 

Коментар
29/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром