«Весняна фантазія» у костелі: у Луцьку виступив органіст Петро Сухоцький

У стінах Кафедрального костелу святих апостолів Петра і Павла Луцької дієцезії Римо-католицької церкви люди, небайдужі до музики зібралися послухати, як звучить титулярного органіста костелу Петра Сухоцького.

Таланту музиканта аплодували, окрім українських слухачів, також на концертах у Білорусі, Латвії, Естонії, Польщі, Австрії, Німеччини, Італії.

Ведуча дійства лауреатка премії імені Агатангела Кримського Оксана Єфіменко спершу нагадала присутнім про концерти фестивалю «LUCHESK ORGANUM» та знакові виступи на ньому митців із Франції, Хорватії, Чехії та України. Тоді вона підкреслила особливий символізм назви нинішнього концерту Петра Сухоцького ‒ «Весняна фантазія»: адже він відбувся за вісім днів до початку православного Великого посту. Згадала ведуча й про орган німецького виробництва, встановлений у костелі 22 роки тому, навівши його основні характеристики.

Якщо орган «король музичних інструментів», то великого німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха (1685‒1750) по праву вважають «королем» світового органного мистецтва.

З творів славетного Маестро, власне, розпочався згаданий концерт – у виконанні Петра Сухоцького прозвучала Фантазія соль мажор та «Kommst du nun, Jesu, vom Himmel herunter» («Ти зійдеш, Ісусе, з Неба») з циклу «Шість Шюблерівських хоралів».

Концерт «Весняна фантазія» містив у собі чимало відкриттів, насамперед для  «неофітів», які лишень прилучаються до сприйняття органної музики. Якщо ймення Баха у всіх на слуху, то твори, скажімо, Альфреда Калниня (1879‒1951) відомі людям, глибше обізнаним у світовій органістиці, а творчість норвежця Б’ярне Слуґедала (1927‒2014) стала благодатним відкриттям і для автора цих рядків (знайти персоналію композитора у Мережі було доволі проблематично ‒ довелося звертатися за допомогою безпосередньо до Петра Сухоцького, за що йому окрема дяка).

Взагалі, мало який інструмент (хіба що ще скрипка і саксофон) здатний так глибоко проникати своїм звучанням у людську душу, як орган. Причому все відбувається стрімко – оживають звуки під пальцями музиканта, й поліфонічна мелодія заповнює собою аудиторію, серця і свідомості слухачів. Звучання струнних смичкових інструментів для мене співмірне з терапевтичним впливом, а от орган нерідко виступає в ролі хірурга ‒ проникаючи в душу людини, його звучання ніби відсікає (бува що й без анестезії) весь непотріб, що гнітив її й заважав духовному зросту.

Це можна сказати, либонь, майже про кожен твір органної музики з числа тих, що звучали в концерті – не стали винятками й Фантазія соль мінор згаданого Альфреда Калниня та Фантазія на норвезьку тему Б’ярне Слуґедала. Сильне враження справило Скерцето з циклу «24 п’єси у вільному стилі» відомого французького композитора і органіста знаменитого Собору Паризької Богоматері Луї В’єрна (1870‒1937) ‒ людини надзвичайно драматичної долі.

Для тих, хто знає Мікаела Таривердієва (1931‒1996) лише за музикою до кінофільмів «Прощай!», «Кохати…», «Сімнадцять миттєвостей весни», «Іронія долі, або З легкою парою» тощо, гадаю, таки несподіванкою було б почути  Арію з органного концерту №1 «Cassandra» (Кассандра ‒ ім’я легендарної троянської пророчиці, про яку, до речі, писала й Леся Українка в однойменній драматичній поемі).

А поміж тим, Мікаел Леонович почав писати твори для «короля музичних інструментів», іще навчаючись у Музично-педагогічному інституті імені Гнесіних, у класі славетного Маестро Арама Хачатуряна. Він ‒ автор трьох концертів для органа, десяти хоральних прелюдій (спільна назва – «Наслідування старих майстрів»), симфонії для органа «Чорнобиль», тож виконання в концерті «Весняна фантазія» арії з «Кассандри» розкрило ще одну грань різнопланової творчості Таривердієва.

І, звичайно, справжнім сюрпризом прозвучала фінальна Фантазія на теми опери Жоржа Бізе «Кармен» відомого британського і американського композитора та органіста Едвіна Генрі Лємара (1865‒1934). Цей твір іще раз підтвердив вузькість і однобокість сприйняття органа широким загалом як інструмента суто культового, церковного призначення.

Після завершення дійства ведуча Оксана Єфіменко запросила присутніх на концерт «Правда жіночого серця», який має відбутися 8 березня у Палаці культури міста Луцька о 18.00.

Ігор БЕРЕСТЮК