Завалену хату на вулиці Богдана Хмельницького продають за 250 тисяч доларів

Закинута будівля поряд з міськрадою слугує прихистком для нічних гостей та тлом для оригінальних фотографій.

Будинок на вулиці Богдана Хмельницького колись, очевидно, був житлом для чотирьох родин. Має чотири окремі входи, кожен із яких веде в двокімнатне помешкання із виходом на просторе горище. Для такого висновку окрім натяків на «тут колись була стіна, бо лишилась рама від дверей» і «в цій комірчині, очевидно, мала би бути драбина нагору», треба чимала фантазія. Будинок всередині – завалений, а поверху завалів заріс чимось схожим на ліани в джунглях, - пише видання Комунальний патруль.

«Як тільки яка закордонна делегація приїздить із візитом до міської ради, обов’язково потім фотографується на фоні оцього чуда. Певно, в світі ніде навпроти мерії немає такої краси», – розповідає мешканка будинку на Богдана Хмельницького, 28а, що більше десяти років межує із красномовними руїнами луцького житлового фонду.

Одна із чотирьох частин будівлі має двері з навісним замком. Сусіди розповідають, що тут мешкають «чи то безхатьки, чи то наркомани». Вдень їх не видно, а під вечір ненадовго запалюється світло, бо протягли собі мережу від найближчого стовпа.

Два входи у будинок, що виходять у двір із сусідською заселеною двоповерхівкою, забиті наглухо. Сусіди кажуть, що доводиться частенько повторювати захисні процедури, бо місцева молодь із завидною впертістю зламує замки.

«Тільки позабиваємо двері, щоб не лазили, не скидали сміття, однаково повідривають, – розповідає сусідка заваленої хатини. – І вся ця картина виходить прямо на мої два вікна. Хай би зробили стоянку для автомобілів, ще щось придумали, але знесли цю руїну».

Жінка розповідає, що в будинку давно ніхто не мешкає:

«Жила ще одна жінка років 5-6 тому, але її переселили, дали квартиру. Будинок ніби мали використовувати в інших цілях».

Директор ЖКП №3 Руслан Юлдашев розповідає, що така будівля, на жаль, не поодинокий випадок у місті.

«На моїй території – 180 аварійних та ветхих будинків, і в деяких із них проживають люди. Якщо мешканці там прописані, вони зобов’язані утримувати житло за власні кошти. І якщо там щось завалиться, «жек» не несе відповідальності. Коли будинок визнаний ветхим, тариф на утримання будинку відсутній, тобто «жек» послуг не надає. Єдине, якщо в будівлі є пічне опалення, то ми перевіряємо, чи є тяга у димовентиляційних каналах, то люди за це платять по 2-3 грн.», – каже Руслан Юлдашев.

Нинішній власник будівлі, телефон якого розміщений на фасаді будівлі, розповів, що придбав будинок разом із землею у 2007 році.

«Тоді там проживало чотири сім’ї, ми всім купили квартири і вони переїхали. Були плани збудувати тут новий будинок, але почалася криза і грошей не вистачило. З того часу пробую продати. Головна цінність – земля, якої там майже шість соток. Готовий продати за 250 тис. доларів», – розповів Олег та зазначив, що поки не має можливості власним коштом розчистити територію.

Представники міської влади кажуть, що не можуть вплинути на господаря будівлі ані щоб він її зніс, ані щоб привів у належний вигляд.

«Якщо це приватна будова і є власник, то немає жодної процедури, як її повернути в комунальну власність. Єдине, що можемо зробити – оштрафувати за порушення правил благоустрою. Мова йде про суму від 51 до 850 гривень», – коментує начальник відділу з експлуатації житлового фонду Департаменту ЖКГ Луцької міськради Юрій Крась

Безпорадність міської влади у питаннях ветхого та аварійного житла визначає та ж приватна власність, яка в Україні непорушно захищена усіма можливими законами.

«Міська влада не може зносити чуже майно, навіть якщо була б згода власника. Бо завтра кожен, хто захоче знести будинок, буде звертатися до міської ради. Орієнтовно демонтувати найменший будинок коштує близько 40 тис. грн. Фактично, ми навіть не можемо провести експертизу, щоб встановити, чи є житло ветхим або аварійним. Бо це буде так само, як прийти до вас додому і проводити якісь експертизи з вашим майном», – пояснив Юрій Крась.

Чиновник запевнив, що насправді причин для турботи немає, бо схожа ситуація є навіть в Європі. «Я був у Любліні, там так само в центрі міста є розвалені будівлі, які просто стоять – їх не зносять і не ремонтують», – зазначив посадовець.

Ярослава ЛИПНЮК