Екс-заступник луцького мера розповів, як вижив на пригодницьких перегонах Gorgany Race

03 Липня 2017, 14:32

2473

Колишній заступник мера Луцька Юрій Моклиця взяв участь у пригодницьких перегонах Gorgany Race 2017.

Світлинами з перегонів та власними емоціями чоловік поділився на своїй сторінці у Facebook.

Змагання виявились виснажливими, адже заважали несприятливі погодні умови. Мокра глина, велосипеди, які не хотіли їхати, продирання через корчамаки та загальне виснаження – так пройшли пригодницькі перегони. Проте до фінішу таки доїхали через 29 годин, повідомив Юрій Моклиця.

«Стартували в дощ. Вперше зустріли стільки мокрої глини, що у велосипеда не крутились колеса. Вперше спав на дистанції.

Найважче…
Пережити кінець ночі і ранок. Найважчим є не те, що виснажує тіло, а те, що отруює мозок. А його отруюють сумніви. «А може ну його!», «А може на фініш?», «А може я вже застарий для такого?», «А слабо визнати, що ти не готовий до таких перегонів?»… шепоче підсвідомість кожну секунду. І сили покидають. Врятував короткий сон. Сном це звичайно важко назвати: раком, боком, сидячи, скрючено, на колінах… автори камасутри хрюкнули б від здивування на що здатне тіло людини. Ранок – це критична точка. Якщо із зустріччю сонця ти зміг сісти на велосипед і поїхати, все, ти фінішуєш. Ми змогли.

Неочікуване...
В 10 годині другого дня ми вийшли на перевал Боревчик. Більше двох годин ми штовхали велосипеди перед собою і ще напередодні штовхали. Від цього в мене почала боліти грудна клітка. Коли вона болить, дихання стає коротким і частим. З’являється «задишка», в організм потрапляє менше кисню, наступає виснаження. Якщо щось і могло мені зашкодити фінішувати, то саме це.

Класика...
Рух по азимуту вночі, річки вбрід поперек і вздовж, продирання через корчамаки, все це було.

Чудернацьке...
На гору Висока (1638) ми піднялись в час ночі. Небо було чисте, а оскільки ми знаходились близько до краю Карпат, з півночі та північного сходу нам відкривався вражаючий краєвид на рівнинне Прикарпаття. Ефекту цьому краєвиду давало те, що видно не було нічого, крім вогнів, які хтось наче розсипав мільйонами по всьому горизонту.

Дякую друзяки, що пройшли зі мною це. Залишились дурниці: вода, вогонь і мідні труби».