«Молодь – майбутнє країни», – керівник луцького осередку «Основа майбутнього»

Назарій Тарнавський навчається в Луцькому національному технічному університеті, на факультеті бізнесу, кафедра менеджменту. Йому 18 років. До того ж він – керівник луцького осередку «Основа майбутнього». Це молодіжне крило громадсько-політичного руху «Суспільство Майбутнього». Крім цієї організації, займається проєктами «Освітня асамблея» і «Свободу в’язням Кремля».

Студентка 1 курсу спеціальності «журналістика» поспілкувалася з Назарієм щодо діяльності громадської організації «Основа майбутнього», який робить чимало для покращення і розвитку нашої держави.

Він вважає, що сучасна молодь має великий потенціал, запал та енергію, які саме у молодому віці потрібно спрямувати у правильне русло – формування особистості, розбудову суспільства, формування молодого політикуму.

– Ти голова громадської організації «Основа майбутнього», яка мета вашого руху?

– Ми молодь, яка буде приносити в майбутньому користь для держави, а саме розбудовувати та змінювати її на краще. Ми проводимо освітні лекції, вишколи як інформаційні, так і військові. Молодь – це майбутнє, без неї ми не відчуватимемо нашої незалежності й суверенітету.

– За якими принципами діє ваша організація?

– У нас є орієнтовно 10 принципів, але три основних ми відокремлюємо – це командна робота, відповідальність і любов до України.

– Кожен може потрапити до «Основи майбутнього»?

– Так, звісно. Для цього потрібно написати нам у Facebook чи Instagram. Тоді ми проводимо співбесіду та розглядаємо питання про включення в організацію.

– Назви, будь ласка, що ви зробили в організації під час твого кураторства.

– Організація діє менше як рік. Ми переформатувалися з організації «Січ» в лютому. Наразі наші найбільші досягнення – це близько 5 тисяч заблокованих телеграм-каналів з продажу наркотиків. Передавали допомогу як на Схід хлопцям, так і в дитячі будинки; допомагали притулкам для собак; проводили масштабні акції на підтримку політв’язнів, полонених, які перебувають в Криму чи Донбасі й після цих акцій були виконані певні наші вимоги.

– Як саме ваша організація веде боротьбу з поширенням наркотиків?  

– У нас є два способи боротьби, а саме блокування телеграм-каналів, там де потенційно продають наркотичні речовини; а другий спосіб – зафарбовування на стінах будинків, парканах тощо. Ми тісно співпрацюємо з кількома всеукраїнськими громадськими організаціями. А також з Луцькою міською радою і Департаментом сім’ї, молоді й спорту.

–Ваша організація є проєктом якоїсь політичної партії?

– Ні, ми діємо самобутньо від політичних партій.

– Ти балотувався в депутати Луцької міської ради. Чому вирішив піти в політику?

– Тому що на кріслах депутатів було дуже мало молоді. Моє бачення таке – саме молодь має заходити в органи місцевого самоврядування, аби робити місто кращим. Адже хто як не молодь змінюватиме країну.

– Що тобі подобається у вашій організації?

– Насамперед це командний дух і всебічна підтримка. У нас кожен готовий допомогти один одному.

– Назаре, а як ти ставишся до критики у свою сторону?

– Позитивно. Хоче деколи вона є недоречною, тому я сприймаю критику по такому принципу: «критикуєш – пропонуй». Якщо хтось вважає, що я роблю щось не правильно, то нехай пропонує варіанти. Якщо критика конструктивна, то чому б ні. Я завжди готовий змінюватися і в майбутньому ставати кращим.

– Чи хотів би ти все покинути?

– Виникали такі думки. Але я розумію, хто, як не ми самі будемо змінювати країну на краще і будувати майбутнє для своїх дітей, своїх рідних. Мені важливо, як я в майбутньому житиму, і як житимуть люди в нашій країні, і під якими прапорами. Про вступ в організацію, про корисні справи, які я зараз роблю, я задумався в 15 років. І тому вирішив вступити в громадську організацію і робити хороші справи.

– Чим ти займаєшся поза межами організації?

– Я полюбляю читати книжки з філософії та психології. Також люблю прогулюватися вечірнім містом, тому що мене досить надихає така прогулянка. Саме тоді мені на думку приходять цікаві ідеї.

– Ти згадував про книги, які б ти міг порадити почитати?

– «Чорне сонце» Василя Шкляра. А також  «Чорний ворон» того ж самого автора, «Справа Василя Стуса», «Міркування про метод» Рене Декарта, а також книгу про Джохара Дудаєва «Лицар свободи».

Студентка 1 курсу Волинського національного

університету імені Лесі Українки Кристіна ВАВРИШ