Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Щоб болото врятувало світ – треба врятувати болото»: у Луцьку провели екогутірку

14:44 21.11.2020
706

Криза прісної води та чому болото — це порятунок. На ці теми разом з природоохоронцями спілкувалися на Файній гутірці у п’ятницю, 20 листопада. Зустріч відбулася у мистецькому просторі «ГаРмИдЕр ангар-stage».

Про це повідомляє Громадська організація «Волинська фундація».

Модерувала захід громадська активістка та медійниця Марія Доманська.

Гутірка проходила в онлайн-форматі. Але разом з тим у залі були присутні слухачі, які попередньо зареєструвалися. Гостей було менш як 20. Захід відбувався з дотриманням карантинних обмежень. Гутірку організувала «Волинська фундація» за підтримки Українського культурного фонду. Запрошеними спікерами стали Павло Савчук та Юлія Бабій.


Павло – еколог, за освітою психолог, займається краєзнавством, проводить екоосвітні заняття, організовує рекреаційну діяльність та створює туристичні маршрути. Разом з колегою Юлією понад 3 роки працювали у Ківерцівському національному природному парку «Цуманська пуща».

Спікерка – за освітою географ, авторка монографії «Роль різних видів живлення річок Волинської області у формуванні їх водних ресурсів», захоплюється туризмом.

Марія Доманська розпочала гутірку із запитання про воду та водно-болотні угіддя.

«Зараз у світі – криза водних ресурсів. Людство не розуміє масштабів цієї проблеми. Частка прісної води становить приблизно 3%, все інше – морська вода. Але ці 2% – це льодовики, у вільному доступі менше, ніж 1%. Якщо, наприклад, закінчилася нафта чи вугілля, ми можемо їх замінити, а ось воду замінити неможливо», – пояснив еколог Павло Савчук.


Він наголосив, що орієнтовно у 2050 році населення у 60 країнах зіштовхнеться із проблемою нестачі води. А за ресурсами води Україна займає 111 місце зі 152. 75% води йде на сільське господарство і, враховуючи кліматичні зміни, які відбуваються, то прогнозується, що через 10-15 років на Півдні України ведення господарства буде нерентабельне або неможливе взагалі.

«У першу чергу болото цінне тим, що зберігає воду та біорізноманіття, яке є в екосистемі. 90% болота складається з води. Основна його функція – це накопичення вуглекислого газу. Наш суходіл на 3% складається з боліт, а тримає у собі понад 30% вуглекислого газу», — розповідає екоактивістка Юлія Бабій.

Вона наголосила, що дуже важливий фактор боліт – це можливість очищувати воду.

Павло Савчук навів приклад Нью-Йорка, де було два варіанти очищення води. Серед них традиційний шлях, що передбачає будівництво різного роду очисних станцій. Альтернативний — спробувати здійснити та підтримати природне очищення води, яка надходить у місто.

«Альтернативний шлях запропонували природоохоронці. З верхів’я гір тече вода й потрапляє у місто. Вони посадили навколо ліси, відновили болота та фермерам, які жили вздовж річки, почали доплачувати, щоб вони не користувалися пестицидами. Це дало результат і вони заощадили близько 4 мільярдів. При цьому, що будівництво очисної установки коштує 8-10 мільярдів», – зазначив спікер.

Якщо повернутися до Волині, у нас є Черемський заповідник. За словами Павла Савчука, два гектари болота очищують воду, що еквівалентно дорівнюють одній очисній промисловій установці, яка коштує 50 тисяч доларів. Тільки в Черемському заповіднику – 1257 гектарів. Приблизно порахувати – це 32 мільйони доларів. Якщо в межах Волині – у нас 532 болота і при такому розрахунку виходить кілька мільярдів доларів. Це на таку сума болота дають нам користь.

На Волині також є болота міжнародного значення.

«У 1971 році була підписана Рамсарська конвенція з метою захисту водно-болотних угідь світу. В Україні 50 об’єктів мають такий статус. На Волині – 4 об’єкти. Черемський заповідник у Маневицькому районі, заплави річки Прип’ять та Стохід у Любешівському районі. І усі нами улюблені Шацькі озера», — інформує Юлія Бабій.

На міжнародному рівні вони визнані важливими для нашої екосистеми. За словами активістки їхнє зникнення порушить дисбаланс у всій екосистемі планети.

Павло Савчук підкреслив, що водно-болотні угіддя зупиняють вплив повеней. Також Юлія додала, що, можливо, через осушення боліт у Києві вперше спостерігали пилові бурі:

«А це теж Полісся. Вони можуть виникати з боліт. Коли висихає торф, він стає як порох, дуже дрібний. Тому можуть бути болотяні пустелі», – пояснила спікерка.

Також спікери торкнулися наболілої теми про обміління Світязя. За словами Юлії Бабій, це комплексна проблема, яка залежить від багатьох факторів. Зміна клімату, немає снігового живлення, гідрологічна циклічність коливань рівня води в озерах, через розробку Хотиславського кар’єру, де добувають глину, застарілі меліоративні системи та штучні водойми для поливу ягідників.

Міжнародний досвід показує, що болота відновлюють.

«Україна — це розорана країна. Дуже великі площі сільського господарства займають 70%. Натомість у Європі 30 відсотків хочуть повернути назад екосистемі. Бо ведення господарства має бути раціональним. За кордоном зрозуміли цінність боліт і провели інвентаризацію, збудували зведену карту, провели менеджмент кожного болота, як його використовувати», – наголосив Павло Савчук.

Що може зробити пересічний громадянин у цій ситуації?

«Щоб волинське болото врятувало світ – треба врятувати волинське болото. Спочатку ми його збережемо, тоді воно віддячить», — відповідаючи на тему гутірки, сказала Юлія Бабій.

«Як врятувати світ від екологічної катастрофи? Зберегти якомога більше природних територій. Природа здатна до самоочищення, вона допоможе і нам», — резюмував Павло Савчук.

Природоохоронці закликали людей вести екологічний спосіб життя, використовувати менше води, бережно ставитися до природи, бути свідомими щодо відходів, впливати та контролювати владу.

Читайте також: Для луцької молоді проведуть «Курс Вільних Людей»

Загрузка...
Коментарі
Загрузка...
28 листопада
Вчора
26.11.2020