Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Луцьк у ХІХ столітті
Луцьк у ХІХ столітті

Як у луцькій церкві Іоана Богослова знайшли усипальницю єпископа

09:09 21.11.2020
585

Уже понад сотню років офіційною датою перших археологічних відкриттів у Луцьку вважають 1852 рік, однак це не так. Про це повідомляють Хроніки Любарта.

Цю дату пов’язують із виявленням гробниці при церкві Іоана Богослова на території Верхнього замку, згадку про яке вперше опублікував секретар Київської археографічної комісії – Орест Левицький у 1903 році.

Більше того, згідно з припущенням останнього, знайдена усипальниця належала Турово-Пінському, а згодом Луцько-Острозькому єпископу Кирилові Терлецькому.

До речі, останній згідно з усіма трьома заповітами (перший – 19.09.1595 р., другий – 5.08.1598 р., третій – 2.04.1607 р.) мав бути похований саме у згаданому храмі.

За висловом Ореста Левицького інформація про це відкриття опублікована на сторінках газети «Dziennik Warszawski» (1852 р., № 337), однак її, як він сам зазначає «не удалось отыскать въ Кіевѣ». Отже, дослідник отримав ці дані ймовірно від когось із своїх колег та не був ознайомлений з першоджерелом особисто.

Читайте також: Яким був Луцьк 150 років тому

Нещодавно вдалося з’ясувати, що у згаданому номері «Dziennika Warszawskiego» й справді йшлося про виявлення намогильної плити Кирила Терлецького, однак не у Луцьку, а на полі в урочищі Монастирська смуга, поблизу села Куп’ятичі (Білорусь) неподалік родинного маєтку єпископа.

Підтверджує цю інформацію й опубліковане в 1864 році повідомлення у виданні «Историко-статистическое описаніе Минской епархіи».

Також, в ньому зазначено, що на виявленому там надгробному камені було викарбовано «преставися рабъ Божій Кириллъ Семеновичъ Терлецкій…епископъ Пинскій и Туровскій, а положенъ бысть здѣ лѣта Божыя 15… мѣсяца мая».


Прикметно, що ця надгробна плита не єдина. Ще одна знаходилася у Свято-Успенській церкві у Перковичах (Білорусь), куди за деякими припущеннями перевезли тіло із Луцька. Напис на цій плиті був наступний:

«Түт лежит тѣло ве
лебного еп(и)ск(о)па
Лүцкого и Ѡстроз
ского Кирила Терлец
кого. А положено
рокү ҂а҃х҃(…) (16…) м(е)с(я)ца (…).
Которыи был прежде
еп(и)ск(о) пом Пінским лѣт і҃ (10),
(…) еп(и)ск(о)п(о)м
лѣтъ двадесѧт.
К(ирилъ) Т(ерлецкии),
е(пископъ) Л(уцкии) і Ѡ(строзскии)».

В обох випадках дата поховання єпископа Терлецького не дописана й можливо надгробки завбачливо були виконані в часі написання заповітів.

З огляду на вищезгадане, можемо стверджувати, що перші дослідження на місці церкви Івана Богослова відбулись зовсім не у 1852, а натомість в 1854 році, коли на пам’ятці працював київський археолог Потапов.

Читайте також: У Луцькому замку тривають археологічні розкопки: науковці знайшли таємну кімнату

Він начебто віднайшов могилу Любарта Гедиміновича. Однак інформація про ці дослідження теж практично відсутня й ґрунтується лише на повідомленні депутата Волинського губернського статистичного комітету Володимира Рогге, яку він записав зі свідчень місцевих мешканців.

Читайте також: У Луцьку презентували князя Любарта у З-Д

Загрузка...
Коментарі
Загрузка...
28 листопада
Вчора
26.11.2020