Луцьк та Рівне на столітніх фотографіях із колекції генерала Антона Денікіна

11 Листопада 2020, 14:29

1916

Церемоніальний марш георгіївських кавалерів у Рівному, 1915 р.

Краєзнавиці Тетяні Яцечко-Блаженко вдалось розшукати маловідомі світлини Луцька та Рівного часів Першої світової війни. Оригінали фото належать родині генерала Антона Денікіна. Про це повідомляє портал t1.ua.

Відомий генерал російської армії Антон Денікін отримав від імператора золоту зброю з діамантами за звільнення Луцька від ворога. За всю історію Першої світової війни таку нагороду за бойові заслуги отримали лише 8 воєначальників.

Читайте також: Фото царя Миколи II на пероні рівненського вокзалу

Така зброя була особлива і її присуджували лише за найважливіші перемоги. Якщо когось було і удостоєно, то на «діамантовій» шашці робився спеціальний напис, де було зазначено повний опис подвигу, за який вручали зброю.

Таку зброю Антон Іванович отримав двічі. Обидва рази за звільнення Луцька.

Читайте також: Російська армія на вулицях Луцька у1916 році: погляд з Франції

Взяття Луцька, травень 1916 р. Фото із колекції Марини Денікіної-Грей (доньки Антона Денікіна)

В історичній літературі є спогади очевидців тих подій. Одним із визначних джерел є щоденник генерала Олексія Брусилова.

«При підході до Луцька Стельницький (командир XXXIX корпусу, в який включена була Залізна дивізія) доносив, що начальник 4-ї стрілецької дивізії Денікін вагається штурмувати це місто (мова йде про Луцьк), адже воно сильно укріплене і захищається великою кількістю військ. Я послав тоді телеграму Зайончковському (командиру XXX корпусу) з наказом атакувати Луцьк з півночі, щоб допомогти Денікіну.

Зайончковський негайно ж зробив відповідні розпорядження, але разом з тим в наказі по корпусу оголосив, що 4-та стрілецька дивізія взяти Луцьк не може і що ця почесна задача покладена на його доблесні війська.

Цей наказ, в свою чергу, «вколов» Денікіна, і він, вже не відмовляючись ніякими труднощами, кинувся на Луцьк, одним махом узяв його, під час бою в'їхав на автомобілі в місто і звідти прислав мені телеграму, що 4-та стрілецька дивізія взяла Луцьк... Згодом обидва ці генерала дивилися один на одного дуже вороже і примиритися так і не могли», – так описував ці події біля Луцька у 1915 році генерал Олексій Брусилов.

Читайте також: Луцьк на фото королівського фотографа Першої світової

Колона військовополонених солдатів австро-угорської армії на вулицях Луцька, 1916 р. Фото із колекції Марини Денікіної-Грей

Натомість Денікін описував свій тріумф дещо по-іншому.

Георгієвська Дума, Рівне, 1916 р. Посередині генерал Антон Денікін. Фото із колекції Марини Денікіної-Грей

«Я викликав до телефону своїх трьох командирів полків і, окресливши їм обстановку, сказав:

– Наше становище пікове. Нічого нам не залишається, як атакувати.

Всі три командири погодилися зі мною. Я тут же віддав наказ дивізії – атакувати Луцьк на світанку. Слідом за цим Зайончковський доніс про взяття ними Луцька», – описував генерал-лейтенант Антон Денікін.

Читайте також: Лікарні в Рівному на столітніх фото

В кінці серпня 1916 року його призначили командиром VIII корпусу і перенаправили на новостворений Румунський фронт. Там Антон Денікін і перебував під кінець зими 1917 року.