«Танго останньої надії»: у Луцьку прозвучали твори відомих композиторів

20 Вересня 2020, 12:37
4283

У Луцьку відбувся концерт львівського колективу «Променад-тріо» та Академічного камерного оркестру Рівненської обласної філармонії «Танго останньої надії».

У тому, що танго – це стан душі, 17 вересня могли пересвідчитися луцькі любителі музики, які завітали до міського Палацу культури. Їх чекали не лише творів великого аргентинця Астора П'яццолли, який створив цілу науку танго (його композиції становили основу концертної програми), а й твори інших композиторів та самої мистецької суті віртуозів-львів’ян, лауреатів міжнародних конкурсів ‒ заслуженого артиста України Назарія Пилатюка (скрипка), Петра Довганя (фортепіано) та Антона Сопіги (гітара) та Академічного камерного оркестру з Рівного під орудою Юрія Скрипника.


Відкрився концерт двома композиціями з циклу Астора П'яццолли «Пори року в Буенос-Айресі» ‒ «Осінню» (що актуально) й «Зимою» (що не за горами). Цікаво, що циклом «Пори року» стали не відразу ‒ спочатку це були самостійні твори, й лише потім об’єднані під спільною назвою. До речі, навіть нині виконання всіх чотирьох частин є явищем не надто частим, але доволі частим є концертне виконання циклу або його частин із іншим світовим шедевром ‒ «Порами року» Антоніо Вівальді. В цьому – перегук віків і підтвердження геніальності обох композиторів.

Виконали також інші знакові твори П'яццолли ‒ «Кафе 1930 року» з найвідомішого циклу «Історія танго», присвяченого чудовому бельгійському флейтистові Марку Гроелю, танго-реквієм на смерть батька «Addios Nonino» («Прощавай, Ноніно»; написане, до речі, впродовж менш аніж години 1959 року, одразу ж після трагічної звістки) ‒ після цього твору композитор, по суті, став живим класиком, ‒ «Медітанго» та «Лібертанго».


Музиканти представили й творчість учня та друга Астора П'яццолли ‒ французького акордеоніста та бандонеоніста-віртуоза, якого на батьківщині звуть «священним монстром джазу», засновника нового музичного напряму ‒ «нового м’юзету», – Рішара Гальяно́, а саме його «Танго для Клода», присвячене відомому французькому співакові Клоду Нугаро́, в оркестрі якого мосьє Гальяно тривалий час грав.

На жаль, цього року полишив земний план Буття Герой України, лауреат Шевченківської премії, народний артист України Мирослав Скорик. У концерті «Танго останньої надії» прозвучав своєрідний «скориківський блок»: спочатку був виконаний твір-реквієм Володимира Винницького «Втрата» (прем’єра!), присвячений пам’яті великого українського композитора, а потім настав час творів самого Маестро – це «Танок» і «Три джазові п’єси» («Приємна прогулянка», «В народному стилі» та «Нав’язливий мотив»).


Назарій Пилатюк, Петро Довгань та Антон Сопіга разом із Академічним камерним оркестром Рівненської обласної філармонії на чолі з Юрієм Скрипником показали не лише віртуозність, але й той факт, що в джазі музиканти почуваються так само «у своїй тарілці», як і в класичному танго, і у творах академічного стилю. Що ж до згаданого вже Володимира Винницького, то в концерті прозвучало також його «Загублене танго».

Кодою дійства стала композиція «Танго останньої надії» за відомим твором польського композитора Єжи Петерсбурського «To ostatnia niedziela» («То остання неділя»), який зажив у 30-ті роки неабиякої популярності з російським текстом Йосипа Альвека під назвою «Утомлённое солнце».

Ігор БЕРЕСТЮК

 

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром