Скандал із «ВолГа» спровокував ОДА вийти з засновників газети

06 Листопада 2015, 10:11
3680

Волинська облдержадміністрація оприлюднила офіційну відповідь на статтю-звинувачення, опубліковану у «Волинській газеті».

У листі-відповіді на закиди газети сказано, що наведені в публікації звинувачення в упередженому ставленні до газети та нібито намагання ліквідувати видання – безпідставні й такі, які суперечать істині та здоровій логіці.

Відділ інформаційної політики ОДА надав текст листа, який друкуємо в оригіналі:

«Сьогодні, 5 листопада 2015 року, у «Волинській газеті» опубліковано статтю під назвою «Газета без Гунчика». Позиція колективу редакції, а за таким підписом вийшов у світ текст, щонайменше дивує. А тим паче, коли зважити на той факт, що облдержадміністрація – один із співзасновників видання, котрий виконує взяті на себе зобов’язання. Одначе про все – по черзі.

22 січня 2015 керівництво області привітало творчий колектив «Волинської газети» із виходом тисячного номеру. У газеті за 29 січня вийшла публікація «Чия хата скраю?», де, зокрема, зазначалося: «Завітали в скромні апартаменти видання і перші особи області: голова облдержадміністрації Володимир Гунчик та голова обласної ради Валентин Вітер. А від імені Луцького міського голови (сам Микола Романюк перебував із робочим візитом у Польщі) засвідчив повагу влади обласного центру та депутатського корпусу перший заступник керівника органу місцевого самоврядування Святослав Кравчук. Приємно було чути з уст поважних гостей, що «Волинська газета» – тижневик особливий, котрий має своє обличчя і свого читача».

Саме зважаючи на авторитет видання та високий фаховий рівень його журналістів, у перші дні весни в редакції газети голова облдержадміністрації провів пряму телефонну лінію із жителями області. В результаті журналістка Оксана Бубенщикова в публікації «Проблеми вирішувати разом!» (номер за 5 березня цього року) написала: «Ефективне спілкування із Володимиром Гунчиком засвідчило, що тем для наступних прямих ліній і – головне – бажання відверто спілкуватися про наболіле вистачає як у волинян, так і в тих, кому ми довірили владне кермо».

Далі ж облдержадміністрація не обмежилася лише спілкуванням. 14 квітня між відділом інформаційної політики та «Волинською газетою» було укладено договір про співпрацю, сума котрого – 44 тис. 500 грн. Здавалося б, остаточно визначилися і з форматом співпраці: є замовник, є виконавець, але жодних «темників». До слова, планувалося також інформувати волинську громаду про соціально-економічні та суспільно-політичні події, результати реалізації реформ тощо, випускаючи тематичні додатки окремим тиражем.

Варто також зазначити, що підтримка виданню не обмежилася виключно 44 тис. 500 грн. «Волинська газета», позаяк одним із її співзасновників є орган виконавчої влади і відповідно до чинного законодавства, отримала ще 150 тис. грн дотації з обласного бюджету. Відповідні кошти (головним розпорядником котрих є відділ інформаційної політики облдержадміністрації), передбачені обласною програмою економічної підтримки ЗМІ та забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування на 2012 – 2015 роки як «Волинській газеті», так і «Волині-новій», щоправда тираж першої не сягає й двох тис. примірників, тоді як останньої перевищує 58 тис.

Разом із тим, суттєве здорожчання газетного паперу та послуг друку, не могло не вплинути на фінансове становище «Волинської газети», зрештою, як і всіх інших друкованих видань. Тому, зважаючи на нарікання головного редактора й будучи зацікавленою у подальшому виході газети, облдержадміністрація виявила ініціативу ретельно вивчити стан справ та спільно з іншими співзасновниками видання напрацювати механізм підтримки газети. Зрозуміло, що без установчих та фінансових документів, не можливо фахово зробити жодні розрахунки. Саме тому, облдержадміністрація й звернулася до редакції із проханням надати копії установчого договору та статуту. Аби отримати відповідні документи співзасновнику «Волинської газети» довелося кілька разів письмово звертатися до керівництва видання. У відповідь отримали не лише папери, а й шквал звинувачень, буцімто облдержадміністрація як співзасновник злісно нехтує виконанням, узятих на себе зобов’язань.

Суть претензій важко зрозуміти, бо відповідно до установчого договору видання, облдержадміністрація повинна «сприяти своєчасному і повному висвітленню соціально-політичних процесів у регіоні; надавати інформацію Редакції про діяльність Адміністрації; акредитувати працівників Редакції на своїх сесіях, засіданнях, інших офіційних заходах; передбачати у своїх щорічних бюджетах часткові витрати на утримання Редакції, придбання паперу та інших засобів виробництва та перераховувати ці кошти на рахунок Редакції; допомагати Редакції транспортом, приміщеннями та іншими видами господарської діяльності». Зрештою, усі зобов’язання орган виконавчої влади виконує. І наведені вище цифри – яскраве тому свідчення. Окрім того, газета не має проблем із транспортом, зокрема, володіє двома авто, забезпечена також і приміщенням, котре передане рішенням сесії обласної ради на баланс у користування редакції безкоштовно. Разом із тим, про права облдержадміністрації «Волинська газета» мовчить. А сказати варто: «адміністрація має право використовувати 20% газетної площі кожного номера для розміщення своїх рішень, виступів працівників Адміністрації; знайомитися з кошторисом доходів і витрат Редакції на здійснення всієї діяльності з випуску газети, розміром надходжень від її передплати, реклами». Чи надано можливість облдержадміністрації використати ті 20% площі? Відповідь – на сторінках газети.

Але, не зважаючи на жодні аргументи й конкретні факти, які засвідчують безглуздість звинувачень, редактор видання Володимир Данилюк спрямував лист Президентові України Петрові Порошенку, де зазначив, що «є всі підстави вважати, що спроба тиску особисто п. Гунчика В.П. та деяких некомпетентних в галузі функціонування медіа функціонерів із його дуже вузького кола наближених осіб як на колектив «Волинської газети», так і безпосередньо на її керівника – п. Данилюка В.О. – є нічим іншим як жалюгідним та протиправним намаганням перетворити наше видання на безвідмовний передвиборний рупор особисто п. Гунчика…». Разом із тим, жодного листа-замовлення від відділу інформаційної політики чи усного прохання про підготовку чи публікацію готових матеріалів на сторінках газети в період виборів не надходило.

Також не з першого разу відповіла «Волинська газета» й на вимогу облдержадміністрації надати співзасновникові фінансовий звіт діяльності за підсумками 6-ти місяців 2015-го та 2014-го та 2013 років. На таке прохання, котре, до слова прописане як право співзасновника, газетярі зреагували більше ніж бурхливо. Зокрема, у листі Главі державі з цього приводу зазначено: «Абсурдність вимог п. Гунчика полягає в тому, що «Волинська газети» ніколи не приховувала цієї конфіденційної інформації від своїх співзасновників, готова її надати на зборах співзасновників у будь-який момент, у 2013 – 2014 рр. функціонувала з прибутками, а економічні негаразди, які виникли на початку 2015 р., насамперед, на совісті інших співзасновників, насамперед – п. Гунчика В.П.». Далі – ще цікавіше: «Зокрема, з 434 тис. 700 грн надходжень за 6 місяців 2015 р. від Благодійного фонду «Останній солдат» не було отримано ні копійки, від обласної державної адміністрації – 75 тис. грн. (за програмою економічної підтримки ЗМІ) та 4000 грн на підставі договору про висвітлення діяльності), власними силами «Волинська газета» акумулювала за цей час 357 тис. 700 грн». Але претензії колектив чомусь висловлює лише одному співзасновникові – владі. Одначе, варто наголосити, фінансовий звіт зрештою надійшов.

А у відповідь на прохання подати пропозиції щодо формування бюджету редакції на наступний рік від трудового колективу та третього співзасновника – Благодійного фонду «Останній солдат», головний редактор офіційно написав: «Пропонуємо на 2016 – 2019 рр. (за умови присутності обласної державної адміністрації серед співзасновників) передбачити економічну підтримку «Волинської газети» у розмірі 150 тис. грн щороку. Це складатиме 7% від загального обсягу запланованих надходжень. Решту забезпечить колектив редакції за умови досягнення тиражу передплати видання на рівні 7000 примірників у 2016 році». При цьому пропозицій від благодійного фонду не надійшло взагалі.

Що ж до третього співзасновника, то й тут – не без запитань, позаяк Володимир Данилюк виступає водночас і головним редактором видання, і заступником голови правління «Останнього солдата».

Привселюдно заявив трудовий колектив редакції і про тиск із боку контролюючих органів. Мовляв, мали місце перевірки використання коштів, освоєних у попередні роки в рамках обласної програми співпраці зі ЗМІ. Мали. Одначе точно так само як і «Волинську газету», у 2015-му (у зв’язку з ліквідацією управління інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю облдержадміністрації, котре було головним розпорядником коштів за програмою співпраці зі ЗМІ) перевіряли абсолютно всі друковані видання краю, котрі співпрацювали з облдержадміністрацією у рамках загаданої вище програми. Зрозуміло, що контроль за використанням державних коштів можна тлумачити як тиск, одначе жодна з інших редакцій (а їх на Волині до трьох десятків) на обурювалася, що на їхню редакційну політику влада намагається вплинути таким чином.

Попри всі непорозуміння облдержадміністрація – один із співзасновників «Волинської газети». Саме тому планувалося у другій декаді листопада (по завершенні виборчого процесу) організувати зустріч усіх співзасновників видання, аби зняти градус емоцій та напрацювати конкретні пропозиції щодо виведення видання з економічної кризи. Одначе, враховуючи позицію редактора й колективу «Волинської газети», вочевидь, відповідні наміри залишаться виключно намірами.

5 листопада 2015 року відділ інформаційної політики облдержадміністрації спрямував до редакції лист, яким повідомили про розірвання в односторонньому порядку договору про співпрацю. Відтак, ті 36 тис. 500 грн, які ще не використали, облдержадміністрація спрямує на інформування волинської громади, але за посередництвом іншого видання. Окрім того, враховуючи бажання колективу «Волинської газети» долучитися до процесу роздержавлення, а відтак позбутися тягаря у вигляді виконавчої влади серед співзасновників, облдержадміністрація залишає за собою право вийти зі співзасновників».

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром