Експрес-тести на COVID: реалії в Луцьку. БЛОГ

Коли ми живемо в час пандемії, то читаємо про тести та аналізи лише в інтернеті. Та коли людина потрапляє в реальну ситуацію, то все стає трішки складніше, ніж «на папері». Маркетологиня мережі Район.in.ua Анна Єкименко-Поліщук перевірила на собі, як працюють медики та чи реально зробити хоч якийсь аналіз, особливо, якщо потрібен він тобі оперативно. Своєю історією вона поділилася в блозі. 

Ми всі дуже довго перебували вдома, усі можливі яскраві події та фестивалі – скасовували. Тому ми з подругами вирішили таки зустрітися, адже живемо у різних містах і зазвичай якраз бачилися на книжкових івентах.

Купити квиток з Луцька на момент зборів не вдалося, тож їхала з Рівного. Квитки були тільки у плацкарт (ну і добре, там же ж мають бути обмеження). Подумала я і поїхала. В ущент забитому вагоні з проданими усіма місцями. Антисептик-маска, все, як має бути. Мінімум контактів з предметами (хоча отут я і задумалася, яка де більше ймовірність заразитися: за столиком на вулиці у кав’ярні, де більш як 4 людини, бо ж у Львові нам п’ятьом сісти не дозволити, чи у плацкарті Укрзалізниці? ) Але то риторичні питання. Вийшли з потягу – помили руки, у метро оплата безконтактно. Ніби все добре. Вийти – антисептик. Одним словом, ніби дотримувалися усього.

Провели два чудові дні. Часом заходили на холодні напої в заклади з кондиціонерами, а я до такого чутлива. Додому приїхала серед ночі, спала мало, бо ж треба на роботу. Тому в понеділок навіть не надала уваги втомі. Рано лягла спати, а наступного дня прокинулася з болем в горлі та температурою 37,5. Почала пити багато рідини та «травок». Горло почало відпускати, а от температура понад 37 трималася. На четвертий день набрала сімейну лікарку, розказала, що й до чого. Симптомів коронавірусу в мене не було, тому порадила далі лікувати горло і багато відпочивати. Тест зробити – неможливо, адже контакту з хворим в мене не було й симптоми не підходять.

Проте, в середині тижня погано стало й подрузі з якою ми були в Києві. Під кінець тижня вона втратила смак та нюх й зрештою сьогодні вранці отримала попередній діагноз «коронавірус». Моя температура продовжує бути на позначці 37. Ходжу й намагаюся нюхати усе, що під руку попадається. Все гаразд. Але ж є відповідальність. Попереду робочий тиждень і багато контактів, відповідно, а раптом я носій вірусу і просто не маю симптомів.

Державне свято – це святий день, тому жодна лабораторія не працює. Вирішую шукати тест. Звісно – гуглю. Ага, «Волиньфармпостач» заявляло, що тести завезли по 490 гривень. Грошей шкода (плакав мій місячний абонемент в спортзал), але ж безпека людей вартує більшого. Прошу, аби мені знайшли тест. Проте, як виявилося, єдиної бази ця мережа немає. Обійшовши весь 33, 40 та Відродження кажуть, що нема. Я паралельно набираю номери усіх аптек, які тільки знаходжу. Вони – не актуальні.

Кілька фармацевтів кажуть, що 100% є в «Медтехніці». Їдуть – там дивляться великими очима і кажуть, що ні, немає. Я продовжую обдзвін. І о, щастя, на Волі, 2 є тести за 520 гривень. Бронюю. При купівлі тесту фармацевт розказує моєму помічнику, що тест не дає 100% гарантії. А ще треба детально вивчити інструкцію. Кілька разів і вже тоді пробувати. І що робити його треба мінімум на 4 день від появи симптомів, бо ж він лише антитіла виявляють, а ті виробляються на 4-5 день. Добре, мені все підходить.

Пошуки, які тривали з 9 ранку завершуються по обіді й ось він, мій тест. Робити планую сама, добре, що крові не боюся, хоча проколювати власноруч пальця – таке собі задоволення. Читаю інструкцію. Розумію, чому з нею радили ознайомитися кілька разів. Бо з першого, для людини з немедичною освітою розібратися складно. Врешті все: розпакувати тест касету і все решта. Пробити палець (краще покласти його на стіл, бо руки в мене трусилися). Першу краплю витираємо серветкою, другу в піпетку і на тест. З розчином складніше, бо його там теж крапля. Тому маніпуляції були довгі, але врешті все вдалося. Чекати до 10 хвилин (ото найскладніше). І о, щастя. Тест каже, що в мене немає антитіл. Оскільки я в цьому невизначеному стані вже тиждень, то підозрюю, що вони таки б мали бути.

Проте лікарі не радять покладатися на результати експрес-тестів. Та оскільки додаткових симптомів в мене немає, а відповідно й лікар не має підстав направляти на ПЛР я прийняла рішення давати спокій своєму організму. Уникати скупчення людей, а якщо вже треба буде піти, то лише в медичній (а не багаторазовій) масці та зі зміною кожні 2 години, як МОЗ пише.

До речі, лікарі й загалом не радять робити тести вдома, адже забір крові – медична маніпуляція й людина без спеціальних навичок не завжди може це правильно зробити. Якби не три святкові та вихідні дні, то певне і я б таки дочекалася аналізу на ІФА, але…

Результати тесту

Окрема тема, як викинути те все. Оскільки кров – це біологічний матеріал, голкою ми теж пробивали пальця, а тому вона несе небезпеку, то усе це треба добре запакувати (я запхала у «рідні» пакетики й додатково обмотала папером і закинула в коробку). Але теж усвідомлюю, що це все не дуже допоможе, якщо хтось активно порпатиметься в смітті. Власне – це ще одна причина, чому тести вдома – не дуже ок.

Ну і на кінець – трішки висновків: якщо ви прочитаєте, що тест можна знайти в будь-якій аптеці – не вірте. Якщо ви думаєте, що в час диджиталізації можна знайти контакти усіх аптек і набрати туди – не думайте.  Якщо ви десь чули, що можна зробити ІФА, чи ПЛР-тести безкоштовно – не слухайте (бо на це має бути вагома підстава: вам капець як зле, або ваш близький родич має підтверджений коронавірус). Якщо ви хочете зробити аналіз платно, то чекати на результати потрібно від 2 до 5 днів. Проте, у будь-якому разі, якщо ви «щось підозрюєте», то обов’язково наберіть сімейного лікаря. Моя одразу сказала, що в мене не ті симптоми (а ще знає, що я панікерка), тому мої 500 грн просто це підтвердили.

І так, дотримуйтеся усіх правил та будьте здорові!