«Чому я не вірю бородатому Богу в Біблії»: суперечливий цитатник з лекції Макса Кідрука

Нещодавно у Луцьку провели першу лекцію науково-популярного проекту Макса Кідрука «Quantum». 

Тема «Творець чи творіння?» викликала запитання у глядачів та спонукала до роздумів. Район.Луцьк зібрав найсуперечливіші тези лектора, з приводу яких можна дискутувати та сперечатись, аж доки науковці не зроблять великих відкриттів.

***

Основна мета «Quantum»  – розширити або сформувати ваші уявлення про світ, в якому ми живемо. Я маю на увазі не наштовхати в вашу голову мене, як це зробили школа або університет, а саме сформувати уявлення.

***

Я думаю, ви всі знаєте, що таке Земля і знаєте що таке Місяць. І можливо деякі з вас, ті, хто були відмінниками в школі, пам’ятають, що відстань від Землі до Місяця складає 384 тисячі кілометрів. Можливо ви це знаєте, але ви цього не уявляєте.

***

Кожен з вас може знати, що середня відстань від Землі до Сонця складає одну астрономічну одиницю, або приблизно 150 мільйонів кілометрів. Але це просто цифри. Я змалечку засвоїв, що знати як що називається і знати, що це таке – цілком різні речі.

***

Я не хочу, щоб ви сприймали цю лекцію, як протиставлення науки та релігії. Ці дві світоглядні парадигми, як хочете їх називайте, не можна протиставляти взагалі.

***

Ви мусите розуміти, що набір догм не може претендувати на парадигму, яка пояснює світобудову. Бажання вірити  в «щось» не є доказом цього «щось».

***

Дуже часто люди мені надсилають після таких лекцій повідомлення. Погроз не було, окей, було одного разу і то так… не сильно. Мені присилають відео проповідників, мовляв, ви кажете дурню, ви шукаєте відповіді на запитання, а Біблія на них відповіла дуже давно. Нещодавно я відкривав таке відео, чекаючи, що от зараз я почую хоча б те, що похитне мої погляди, але всі ці відео просто промови проповідників, які десятки разів повторюють одне і те ж. Але давайте всі погодимось, що 30 разів запеклого повторювання не зроблять сказане істиною.

***

Наука не потребує акту віри. Взагалі. Тобто ви можете сказати, я не вірю, що Юпітер – це найбільша планета Сонячної системи, але це не заперечує того, що так є.

***

Ми з достатньою точністю уявляємо, з чого все почалось.  Уявляємо надзвичайно щільні потоки електронів, фотонів, кварків тощо. Вони сформували надзвичайно гарячий щільний суп. Цей суп з частинок почав охолоджуватись і в якийсь момент зробив це настільки, що кварки об’єдналися в протони та нейтрони. Потім якийсь протон підхопив перший електрон, сформувавши найпростіший елемент періодичної таблиці – водень.

***

Поки що ми не знаємо, чому це все почалось. Є певний момент вибуху. Але ми не знаємо, що він собою являв. І, власне, через це точиться дискусія. В еволюції Всесвіту я не вбачаю навіть місця для самої концепції якоїсь вищої сили. Чи потрібен був Творець для того, щоб все почалося? 

***

Я не є таким категоричним, я все-таки можу подискутувати про щось, якусь безтілесну сутність, яку ми називаємо Творцем. Ось те щось, що клацнуло пальцями і дало початок всьому сутньому.

***

Чому я не вірю бородатому Богу в Біблії? Тому що книга написана людьми і написана давно. Книга догматична, яка дивовижним чином витримала далеко не один удар впродовж 500 років. Чому не вірю? Перший приклад – вік Землі. Про абсурдність віку, зазначеного в Біблії, було зрозуміло ще дуже давно.

***

27 тисяч років тому на планеті Земля було чотири види людей. Підкреслюю, це не породи, не раси, це чотири абсолютно фізіологічно відмінних види людей. Виникає логічне питання: якщо Бог створив нас, то хто створив їх? Виникає питання з чийого ребра склепали ось цю жіночку? (показує на один з видів, – ред.) Якщо в нас є Бог, який створив нас, то чи був у них Бог?

***

Ми були слабші, ми були тупіші за неандертальців, ми просто краще спарювалися. Ми народжували більше дітей, які просто перемагали їх не силою, не розумом, а кількістю.

***

Розум не  є закономірним елементом еволюції. Наявність мозку, мислення, усвідомлення себе аж ніяк не є закономірністю еволюції, тому виникнення нас є певною мірою випадковістю. А якщо ми не одні? А чи є десь іще життя?

***

Наскільки поширеним є життя у Всесвіті? Як часто воно виникає? Якщо зонд на Марсі знайде хоча б відбиток, хоча б закам’янілу лапку мікроба, для мене особисто це буде останнім цвяхом у вірі в Творця. Але якщо ми проведемо купу досліджень і не знайдемо сліду іншого життя, то навіть в такого скептика з’явиться запитання: а чому ми тут?

Юлія КАРМАНСЬКА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]