У Старому місті вшанували пам’ять розстріляних в’язнів Луцької тюрми
Лучани традиційно вшанували пам’ять розстріляних в’язнів Луцької тюрми: цьогоріч – з урахуванням рекомендацій МОЗ, у масках і на безпечній дистанції.
У понеділок, 22 червня, о 19:00 розпочали щорічний захід «Ніч у Луцькій тюрмі». Акція пройшла на подвір'ї монастиря бригідок. Саме тут у червні 1941 року енкаведисти розстріляли близько дві тисячі в'язнів.
Карантинні обмеження внесли свої корективи, тому цього разу від нічного перебування у стінах колишньої в'язниці довелося відмовитися. Натомість усі охочі мали змогу взяти участь у гутірці «Під мурами Луцької тюрми» разом з істориком-краєзнавцем Сергієм Годлевським.
У своїй розповіді Сергій декілька разів згадував ім’я Миколи Куделі. Це – людина, яку оминула куля. Ув’язнений за членство в ОУН, він зміг вижити і передати свою історію нащадкам у книзі «Під мурами Луцької тюрми»: саме вона стала лейтмотивом гутірки.
Лучанам розповіли про жахи, що випали на долю ув'язнених українців. Тиснява, сморід і відсутність світла у приміщеннях швидко виснажували навіть здорових юнаків.
«Прадід мого хлопця був одним із розстріляних, я дізналася про це буквально вчора. Такі подробиці (подробиці умов перебування у камерах – ред.) шокують і ранять, але їх варто знати і пам'ятати впродовж усього життя», – ділиться учасниця акції Анастасія.
За словами Сергія Годлевського, деяким в'язням пощастило: когось відпустили через юний вік (хлопців і дівчат до 17 років), ще з двома чи трьома трапилося диво – їм вдалося втекти. На інших чекала смерть.
Відомо, що ще до масового розстрілу від 150 до 240 людей кати закололи штиками. Історик також поділився досвідом розкопок на території монастиря і подальшим урочистим похованням останків. Під кінець гутірки гості ставили запитання – і про загиблих, і про живих. Акцію завершили поминальною літургією.
Дар'я ЄФРЕМОВА
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром