Луцька «Волинь» в УПЛ: зашитись не можна залишити

Статус аутсайдера УПЛ, невиразна гра, відсутність посилення, заборона на реєстрацію новачків і величезні борги із зарплати роблять «Волинь» головним претендентом на виліт в Першу лігу.

І зараз ми розглядаємо варіант, при якому це може... стати благом для команди, - пише sportarena.
«Яке майбутнє у клубу?» - запитали фанати «Волині» на порожньому «Авангарді» під час минулого матчу з «Зорею». Банер з цими словами став одним з топ-подій останнього туру першої частини чемпіонату. «Навіщо було рятувати цей клуб ?!» - раз у раз питають луцькі уболівальники в соцмережах, натякаючи на події літа 2016 року. Аналогічні питання задають в роздягальні і футболісти «Волині». Напередодні матчу проти «Зорі» навіть не всі з них хотіли виходити на поле...
І тут справа навіть не в піврічний заборгованості із зарплати - гроші рано чи пізно прийдуть до футболістів. Нинішні зарплати у клубі, особливо у зеленій молоді, - це вже далеко не багатотисячні борги у валюті, які продовжують «аукатися» «Волині» у вигляді можливого зняття очок. Швидше за все, до початку другої частини чемпіонату Хрестоносці після посиленої словесної бомбардування свого «вождя» почнуть отримувати зарплату.
У Луцьку все, як завжди: Кварцяний вдесяте, напевно, за останні десять років починає публічно апелювати до совісті і патріотизму таємничих інвесторів, нагадуючи, що футбол повинен бути спортом №1 в місті. А також ображається, що держава далека від футболу та інше, інше...

Втім, не варто обурюватися, слухаючи ці тиради. Віталій Володимирович - типовий представник, скажімо так, радянсько-олігархічного утриманського футболу. У такому сценарії присутній свій багатий Буратіно, по тій або іншій причині дає гроші клубу, і лисиця Аліса з котом Базиліо, освоюють бюджети. Коли золоті монети припиняють приємно тиснути кишені, вони обурюються зволіканням Буратіно. Роль останнього для Волині виконували в різні часи Василь Столяр та Ігор Палиця. Але якщо при першому клуб хоч якось викручувався, продаючи гравців, то при другому Волинь надійно посадили на дотаційну голку.
Сьогоднішній зарплатна міні-криза «Волині» в таких умовах - не останній. Група «Приват» в особі двох Ігорів - Коломойського і Палиці - на тлі кризи і тиску влади на їх бізнес відходить від футболу. Але якщо в Дніпрі створені хоч мінімальні опції для підтримки клубу в автономному плаванні, то Волинь в цьому плані просто безпорадна. Відвідуваність навіть на тлі антирекордів УПЛ жахлива, атрибутику клубу в місті не купиш, реконструкція домашньої арени застигла в полупозіціі - Палиця зробив на стадіоні прекрасний легкоатлетичний комплекс, але Авангард давно чекає простеньких козирків над секторами і нормального туалету. А дитяча школа клубу зачекалася нових полів.
Комерційний результат діяльності менеджерів клубу теж не важлива. У лютому 2016 року лучани продали за копійки (150 тисяч євро) в хорватську Рієку румунського таланту Флоріана Матея, а цієї зими за 50 тисяч доларів пішов в Карпати Віктор Хомченко. Його тут же «проїли», заплативши за турецькі збори.
При цьому, багато питань і особисто до Кварцяного, який часто нагадував, що до фінансів клубу він тепер не причетний. Режим економії, включений у Волині 2-3 роки тому, за нашою інформацією, чомусь обійшов особистий контракт «вождя», а основний склад команди тренують відразу шість (!) Тренерів (ВВК плюс його п'ять помічників). Волинь майже рік тримала на контракті, виплачуючи зарплату, до десяти молодих гравців, не маючи права заявляти їх...
Звичайно, від усього перерахованого вище найлегше відмахнутися і чекати наступного фінансового вливання. А ще - дозволу на трансфери, щоб везти в Луцьк натовпу не завжди зрозумілих новачків, граючи при цьому для порожніх трибун і ганяючи вітер на післяматчевих прес-конференціях. Будемо відверті - весь останній рік після чудесного порятунку Волині в Луцьку цим і займалися.
Хоча є й інший шлях - хворобливий, але який швидко отвережує. Піти в першу лігу.

Це не стільки удар по самолюбству, скільки можливість скинути баласт зайвих гравців і персоналу, визначити пріоритети, розібратися з боргами, створити потужну команду маркетологів, яка почне працювати з уболівальниками хоча б за подобою сусіднього першолігового Вереса і перетворить футбольні поєдинки на Авангарді в шоу для глядачів (а також почне розповідати про головне клубі Волинської області більше, ніж це робиться зараз на клубному сайті).
Ще на зекономлені гроші за рахунок скорочення клубних команд U-21 і U-19 можна закласти поля для клубної школи і створити матеріальні стимули для роботи дитячих тренерів.
У принципі всі ці заходи планувалися рік тому для ФК Луцьк - форми реінкарнації Волині в аматорському чемпіонаті України. Про такий спосіб відходу від боргів по колишнім футболістам розповідав фанатам клубу і сам Ігор Палиця в квітні 2016 року. Підняти дитячий футбол, побудувати поля і «бла-бла-бла»... У підсумку в червні Ігор Коломойський вирішив врятувати Волинь і залишити в клубі Віталія Кварцяного, подумки вже змирився з відходом.
Через рік ситуація може повторитися, але цього не повинно статися. Поки єдиний і адекватний шлях до одужання - санаторій під назвою «Перша ліга». Одночасно з вильотом в Першу лігу клуб із Луцька отримає шанс не поховати себе, а реформувати. Важливо не ставити за самоціль через рік повернутися в УПЛ, а змусити вболівальника знову полюбити команду. У такому випадку через 3-4 роки він не запитає про майбутнє клубу, а оптимістично виведе на банері: «Ми повернулися!»