Календарний Великдень на ДПЗ: як їли мед, готувались розписувати яйця та щедрувати

Користь меду, символіка писанок, справжній зміст щедрівок – про це розповідали дітям і дорослим, які завітали підготуватись до Великодня.

Провели пізнавальний захід у стінах КЗ «Луцька міська централізована бібліотечна система «Бібліотека-філія № 7 для дорослих» в суботу, 18 березня.

Розповідали малечі про користь меду та процес його виготовлення голова братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий Стан» Володимир Дмитрук та член братства бджолярів Землі Волинської «Ройовий стан» Марія Шотік.

«Мед треба їсти і будете здорові, а цукор взагалі вам не потрібен, бо це хімічна речовина, яка випадково потрапила в категорію харчових продуктів. Найкраще, що створила природа для людини – мед. В ньому багато  вітамінів, амінокислот, макро- та мікроелементів і він ще й смачнючий», – запевняє Володимир Дмитрук.

Справжній захват у дітей викликали незвичні «бутерброди» з медом і квітковим пилком. Також малечі розповіли про те, як поводитись, щоб бджола не вжалила, а якщо нещастя трапилось – як правильно вийняти жало. Завдяки корисним порадам та інтерактивам захід був цікавим для усіх гостей бібліотеки.

 «Ми проводимо розповіді про бджіл для тих, хто вже готовий їх сприймати. Ці дітки можуть це зробити. Для старших ми розказуємо по-іншому. В цікавій для дітей ігровій формі потрібно доносити інформацію, як про самих бджіл, так і про продукти бджільництва, щоб вони знали, що вони є на світі, споживали їх якомога більше і були здоровими», – стверджує Володимир Дмитрук.

Костюм пасічника, розповідь про бджіл, мішечки з пилком на задніх лапках медоносних комах, кількість крилець, лапок та очей – ось про що говорили діти після зустрічі з пасічниками.

«Мені сподобалося, коли давали мед з печивом і розказували про те, як бджоли роблять мед. Все було дуже смачним», – каже Дарина.

Не залишились осторонь дорослі учасники заходу, вони теж тривалий час обговорювали почуте.

«Мед – це здоров’я. Я вважаю, що Україна має шалений потенціал в цьому напрямку. І зважаючи на те, що Україна 3 місце в світі займає по його виробництву, ми маємо його споживати та вживати  здорову їжу. Діти мають знати своє рідне українське, бути здоровими і пам’ятати про свої традиції», –  сказала Наталія Гуркіна.

Після розмов, трав’яного чаю та поїдання «бутербродів» малеча слухала про символіку писанок та співала щедрівки.

Виявляється, свято Пасхи – це не Великдень. Пояснював, чому змінились традиції, керівник культурно-просвітницького напряму Козацького Стрілецького Братства Олександр Сокур. З його слів, календарний Великдень відбувається залежно від астрономічного року в період з 19 по 21 березня. Це перший довгий, тобто великий, день у році. Цьогоріч святкувати потрібно 20 березня.

 «На початку березня наші діди-прадіди виходили до гаїв, закликали пташок, робили гніздечка, туди садили символічних пташечок, приносили гнізда додому і закликали пернатих, щоб прилітали до хати. З 9 березня і до 19-21 березня якраз розписували великодні яйця. Малювали писанки і їх клали в ті гніздечка. Проводили обряд прокладання першої борозни і посівання», – розповідає Олександр Сокур.

Розповів козак і про зміни, які відбулись у щедрівках.

«Сію-сію, посіваю з Новим, правильно казати «літом», вас вітаю, бо колись казали не «роки», а «літа». Сійся-родися жито-пшениця, всяка пашниця. І щедрували, бо щедрик, щедрик, щедрівонька прилетіла ластівонька. Не прилітає ластівонька в січні, ластівонька оце зараз має прилетіти. Процес весняних свят продовжувався гаївками», – пояснює керівник культурно-просвітницького напряму Козацького Стрілецького Братства.

Завершився захід палкою дискусією про українські традиції серед дорослих та чаюванням і веселим сміхом  дітей.

Текст та фото Юлії КАРМАНСЬКОЇ