Сон, голі тіла і «сємки»: як лучани вболівали за «Волинь»
Луцьк приймав у себе вдома донецький «Шахтар». Вечір поєдинку розпочався позитивно, усіх глядачів налаштовувала на гру гарно підібрана українська музика, що лунала з колонок.
Гра відбулась 5 березня на стадіоні «Авангард».
Помітно, що серед волинян любителів футболу багато. На початок гри центральні сектори були повністю заповнені.
Матч із лідером чемпіонату показав, що лучани й справді засвоїли помилки першої весняної гри.
«Хрестоносці» чудово витримували дисципліну позаду. Навіть не намагаючись боротися з «Шахтарем» за ініціативу, підопічні Віталія Кварцяного не давали гостям створювати потужні атаки.
Донеччани не мали змоги вільно розігрувати комбінації, але вдавалися до ударів з середньої та далекої відстані. Та жоден з них у рамку воріт не потрапляв. Єдиний момент у першому таймі гості створили після стандарту.
Після подачі кутового Олександром Кучерем м’яч потрапив у стійку. Тайсон зміг швидко підключитись і відправити м’яч у сітку. Та виявилось, що він був у положенні поза грою, тому гол не зарахували.
Під кінець перших 45 хвилин волиняни мали шанс змінити рахунок з нулів на свою користь. Наполеглива гра Редвана Мемешева на чужій половині поля ледь не принесла очікуваного гола.
Невиправдані очікування на рахунок 1:0 засмутили глядачів. Та у хвилини смутку завжди допоможуть «сємки»:
Що ж, рухаємося далі, пресуючи донеччан на їхній території. Мемешев разом з партнером змусив П’ятова помилитись. Голкіпер «Шахтаря» відпустив м’яч прямо на набігаючого Петрова, але, не зорієнтувавшись, нападник луцької команди пробив прямо у воротаря.
На початку другого тайму гості значно додали у швидкості, що ускладнило роботу захисту «Волині». Лучани просто не встигали зупиняти усі атаки «Шахтаря». І лишалась одна надія – Неділько.
Він впевнено парирував удар Срни, дістав м’яч під поперечкою, який послав Бланко-Лещук.
Голкіпер «Волині» виявився непробивним і коли Марлос на 64-й хвилині прострілив у штрафний майданчик, а Бланко-Лещук пробив у ворота метрів з семи.
На матчі ніхто не сидів, склавши руки, постійно лунали патріотичні гасла та пісні про рідну Волинь під ритм барабанів. Майоріли прапори із волинською символікою, світились ліхтарики, відчувався єдиний дух команди і вболівальників.
Після першого тайму ворота господарів опинились у ще більшій небезпеці. Після декількох впевнених атак донеччани все ж таки забивають перший гол. Вийшовши один на один з голкіпером, Тайсон виконав простріл у бік воріт.
Хоч відібрати м’яч в опонента Неділько не зміг, але зробив усе, щоб поставити його у максимально незручне становище. Адже перед тим, як потрапити у ворота, м’яч потрапив у Логінова, від нього в Коваленка, від Коваленка у стійку, а вже тоді – у ворота.
Таким непростим був єдиний гол у цьому матчі. Донеччани мали ще кілька нагод, але жодну не довели до пуття. «Волинь» же більше не створювала гострих атак.
Попри поразку, футболісти й вболівальники трималися молодцями.
До речі, про вболівальників: вони бувають ну зовсім різними.
До прикладу, комусь потрібно бути на мінімальній відстані до футболістів.
Хтось є надто передбачливим: «А раптом почнеться дощ?»
У когось завтра 4 пари, і сон приходить сам по собі.
Зламана рука – також не перешкода відвідати матч!
Хтось є постійним затійником масових гасел та пісень.
А у когось вже літо!
Хтось побився об заклад, що посеред матчу одягне футболку, яку подарувала Ірина Федишин.
А комусь повезло найбільше: можна дивитись футбол, вийшовши на балкон.
Хтось займається колекціонуванням квитків футбольних матчів.
Читайте також: Спеціально для футбольних фанатів у Луцьку випускатимуть колекційні квитки
А хтось просто любить робити селфі.
Комусь дуже холодно, але додому йти ніхто не збирається!
Хтось купив собі кукурудзяні палички, а забрати те, що лишилось, забув.
На футбол ходять усі, від малого до великого, і всім по-своєму цікаво.
Марія ВАВРИНЮК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром