Будинок на Лесі Українки отримав статус пам'ятки місцевого значення

18 Квітня 2020, 16:39

4653

Будинок на Лесі Українки

Житловий будинок на вулиці Лесі Українки, 13 тепер підлягає державній охороні.

Краєзнавець, начальник відділу охорони культурної спадщини Олександр Котис започаткував Тиждень відкритих пам'яток Луцька онлайн. Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці.

У суботу, 18 квітня, в перший день він розповів про пам'ятку архітектури місцевого значення, будинок на Лесі Українки, 13.

Ця пам'ятка дуже добре репрезентує забудову Луцька кінця ХІХ – початку ХХ століть. У той час місто було центром Луцького повіту Волинської губернії у складі Російської імперії. Час, коли в місті заснували з десяток фотосалонів для родинних фото лучан, коли збудували першу електростанцію і коли заснували великі заводи, які працювали в місті чи не 100 років. Це цегельня Глікліха, ливарні братів Свобод, броварня Земана.

Лучан у той час розважали приїжджі артисти й балагани. Провести час можна було у незліченних булочних, бубличних, чайних та пивницях, розсипаних переважно вздовж головної вулиці міста – Шосейної (тепер це проспект Волі, вулиці Лесі Українки та Ковельська).

Усе це міське життя протікало під архітектурою таких стилів, як на будинку Лесі Українки, 13.

Нагадаємо, 18 квітня світ відзначає Міжнародний день пам’яток та визначних місць. З нагоди цього дня журналісти Район.Луцьк підготували для своїх читачів матеріал про не(помітні) пам'ятки Луцька. Читайте про це за посиланням: Коротка прогулянка (не)помітними пам'ятками Луцька.

Читайте також: Лютеранська кірха: складіть пазл пам'ятки архітектури

Довідково:

Пам'ятка архітектури – один із різновидів пам'яток культури, високохудожній архітектурний твір, збудований у минулі історичні періоди. Хронологічна дистанція має складати понад 40-50 років від сучасного моменту, споруда повинна оцінюватися передовсім з точки зору співвідношення просторів і мас, мистецького вирішення екстер'єру та інтер'єру.

Війни, зміни державних кордонів, релігійний фанатизм не сприяли збереженню пам'яток історії і культури. Руйнівні і антигуманні тенденції у XX столітті набули міці природних лих. Необхідність захисту історико-культурного надбання відбилася в міждержавних і міжнародних угодах — так, у 1972 році Генеральна конференція ЮНЕСКО оприлюднила прийняту «Конвенцію про охорону всесвітнього культурного і природного надбання». Реєстри пам'яток архітектури існують у різних країнах, у тому числі в Україні.

Взяття на облік об’єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об’єкта, шляхом занесення його до Переліку об’єктів культурної спадщини.

Уповноважений орган розглядає питання про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку. Питання про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі: фотофіксації об’єкта, історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об’єкта. Рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації. Об’єкт набуває статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.

Підписуйся на наш канал у Telegram: https://t.me/lutsk0