Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Хто має право стати спадкоємцем
Хто має право стати спадкоємцем

Хто має право стати спадкоємцем

13:41 31.03.2020
1864

Спадкування – це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов’язків спадкодавця до його спадкоємців.

Сукупність цих прав та обов’язків і є спадщиною. Варто знати, що спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб’єкти публічного права. Про це інформує юстиція Волині.

У фізичних осіб є перевага перед іншими суб’єктами: вони можуть спадкувати як за законом, так і за заповітом. Юридичні особи, держава, інші суб’єкти публічного права можуть спадкувати тільки за наявності прямої вказівки про це у заповіті.

Можливість бути закликаним до спадкування не залежить від громадянства фізичної особи і від стану її дієздатності: право спадкування мають також особи, визнані судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або слабоумства, особи з обмеженою цивільною дієздатністю, а також особи, що перебувають у місцях позбавлення волі. Однак, необхідною умовою спадкування для фізичної особи є те, що вона повинна бути живою на момент відкриття спадщини.

Закон захищає права дітей, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після його смерті (тобто після відкриття спадщини), включаючи їх до кола спадкоємців. Спадкоємців спадкодавець призначає за власною волею особисто, незалежно від родинних зв’язків і закріплює це у письмовому розпорядженні (заповіті), який посвідчується нотаріально.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують особи, визначені законом (у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України).

Спадкоємців можна умовно поділити на: - тих, хто прийняв спадщину; - тих, хто відмовився від спадщини; - тих, хто спадщину не прийняв. До спадкоємців, які прийняли спадщину, відносяться: - особи, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовились від її прийняття; - малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, які були такими на час відкриття спадщини; - особа, яка подала до державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини в установлений законодавством термін (до 6 місяців).

Підстава спадкування як за законом, так і за заповітом не може бути предметом угоди. При спадкуванні за законом порядок і умови переходу прав і обов’язків спадкодавця зазначені у Цивільному кодексі України: майно спадкодавця поділяється у рівних частках між особами, перерахованими у законі і закликаними до спадкування, у відповідності із установленою черговістю.

У випадках, коли підставою до спадкування є заповіт, призначення спадкоємців, розподіл прав і обов’язків між спадкоємцями, залежать виключно від волі заповідача згідно з діючим в українському спадковому праві принципом свободи заповіту. Важливо знати, що відповідно до статті 1273 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6-ти місячного терміну, подавши про це відповідну заяву до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса. Якщо спадкоємець упродовж 6-ти місячного строку не подав заяву про прийняття спадщини і не проживав постійно разом із спадкодавцем на час смерті за однією адресою, то він вважається таким, що не прийняв її.

Підписуйся на наш канал у Telegram: https://t.me/lutsk0

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
29 травня
Вчора
27.05.2020
26.05.2020