Клумба забутих тварин в старому Луцьку. ЗАКАМАРКИ
Цю клумбу в історичному центрі Луцька запросто міг би обрати локацією для зйомки Ларс фон Трієр. Її міг би описати Стівен Кінг у наймоторошнішій своїй історії. Ця клумба мало відрізняється від решти клумб Луцька, якщо не придивлятися. Але коли ви вже її побачили, розбачити майже неможливо.
На вулиці Данила Братковського, навпроти будинку №33 рівненьким рядом ростуть проліски. Кущі акуратно підстрижені і сховані за плетеним з лози тином. Зайвої рослинності небагато. Ця клумба – точно не одна з тих, що привернули би увагу луцьких муніципалів – невтомних борців за облагородження.
Але поруч із тендітними весняними квітками, що тільки почали своє життя, доживають не найкращі дні старі, вицвілі на сонці і вимочені дощем м’які іграшки.
Два роки тому вони з’явилися на цій клумбі, як окраса. Тоді мишки і зайчики мали зовсім інший вигляд. Їх врятувала зі смітника одна з мешканок будинку, і дещо продовжила їм життя. Кольорові іграшки тоді грайливо визирали з-за листя, і радували око випадковому спостережливому пішоходу. Сьогодні здається, ніби вони живуть своє життя після смерті.
Наче привид минулого себе, старий м’який зайчик зберіг посмішку, та не зберіг форми. Лев, вже геть не гордий, прив’язаний до каменя перед входом, ніби стереже будинок. На кущі поруч висить грайливе мишеня.
Мешканка будинку розповідає, що так хотіла продовжити життя іграшкам, яких попередні власники безсердечно викинули на смітник. Сьогодні ж руки не доходять прибрати їх з клумби. Тому приреченим поглядом та застиглою посмішкою старі вицвілі тваринки проводжають всіх, хто минає їх клумбу на вулиці Данила Братковського.
Читайте також: Зворотній бік луцького Будинку офіцерів. ЗАКАМАРКИ
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром