Покрова: давня і новітня історія свята

14 Жовтня 2015, 17:29

3826

У храмах відправили молебні за здоров'я тих, хто захищає українські кордони на сході, і панахиди за полеглими у боях бійцями.

Цього року українська влада вирішила ввести 14 жовтня до переліку державних свят, доєднавши до християнського контексту ще й громадянський: відтепер це і День захисника України, і День УПА, і День українського козацтва.

«Українці повертаються до свого коріння. Дуже позитивно, що відтепер це вихідний день. Не знаю справжньої мотивації Президента України при прийнятті рішення, але це певне очищення від комунізму. Потрібно звертати увагу на дух празника, задумуватись, чи справді наше військо є синами Божими. Свято Покрови Пресвятої Богородиці має бути святом, а не черговим днем, щоб побайдикувати. Потрібно наново відновлювати історичне та релігійне значення празника», – розповідає отець Августин Запоточний.

Сьогодні у церквах відбувається віднова посвяти українського народу під Покров Пресвятої Богородиці. А ще за зверненням влади відправляються молебні за здоров'я тих, хто захищає українські кордони на сході, і панахиди за полеглими у боях бійцями.

Покрова Пресвятої Богородиці поміж святами церковного року посідає особливе місце, хоч і не належить до 12 великих.

Церква у Богослужіннях підкреслює три найбільші привілеї Пресвятої Богородиці: Її Богоматеринство, Вседівицтво та Заступництво перед Богом. Останній найбільше припав до серця українцям, адже йдеться не про земне, а небесне, могуче заступництво. Це день вияву глибокої любові та вдячності до Божої Матері за покров кожного з нас, наших родин та народу.

Свою назву празник отримав від хустки – покрова, символу опіки і заступництва нашої Небесної Матері. Згідно з видінням св. Андрія Юродивого, саме її Вона простягла над народом у Царгороді під час облави арабів. Це чудо рознеслось по всьому місту, а вороги відступили. Столиця Візантії була врятована.

Упродовж століть й українські князі, королі та військо обирали Діву Марію за свою Покровительку та Опікунку. Ярослав Мудрий з вдячності за перемогу над печенігами збудував храм Благовіщення на Золотих Воротах, і там віддав народ під опіку Божої Матері. Князь Мстислав звів церкву Діви Марії на честь перемоги над черкесами. А Галицький король Данило віддав багаті дари та молиться у Холмі після успішного походу на Чехію.

До Пречистої зверталися й козаки. Відомо, що запорожці мали на Січі церкву в честь Покрова Богородиці, а також ікону Покрова. Жоден військовий похід не відбувався без попереднього молебню до Богородиці та ревної молитви «Під Твою милість». До Неї зверталися і після бою з подякою.

Українська Повстанська Армія 30 травня 1947 року проголосила празник Покрова Пресвятої Богородиці своїм офіційним святом.