Соборності: чому лучани йдуть на ярмарок за «домашнім»
-
-
>
-
>
-
>
3580
Традиція ярмаркування досить поширена у країнах Європейського союзу. Раз чи двічі на тиждень у міста та містечка приїжджають фермери з ближніх сіл, ставлять столи та павільйони, розкладають численні натуральні продукти: від овочів та фруктів – до молока, м’яса і ковбас. Все, як кажуть, «домашнє». Ціни на такі продукти, зрозуміло, значно вищі, ніж у супермаркетах. Але люди приходять сюди свідомо, і усвідомлено платять більше за те, що смакує по-справжньому.
Луцькому продовольчому ярмарку поруч із РАЦСом на Соборності ще трохи далеко до стандартів закордонних ярмарків. Але вже понад 10 років подібний формат успішно працює і в нашому місті. Двічі на тиждень – у вівторок та п’ятницю – сюди приїжджають продавці «домашнього». Це селяни Луцького району, які мають вдома невеличке господарство, а також фермери, які вже багато років на ринку.
Як і в Європі, пропозиції тут на різний смак. Просто з автомобілів люди торгують картоплею, капустою, яйцями, м’ясом та молоком. Дехто пропонує широкий асортимент продуктів. Хтось приїздить з чимось одним.
Подружжя Рая і Микола працюють тут вже 11 років, і за цей час мають чимало «своїх» покупців. Вони продають молоко, сир та яйця.
Поруч із ними торгує поважний чоловік. Також продає «молочку». Коли підходимо ближче, поспіхом ховає пластикові пляшки з молоком. Каже, так не можна продавати, але людям зручно. Ліворуч від нього на бордюрі примостилися дві жіночки з невеликими клітчастими сумками. Одна продає цибулю, часник, різні трави для чаю, а також ніжні весняні квітки у пластикових стаканах. Інша привезла відро яєць, і саме поставила його поруч із собою. Жінки кажуть, що працювати їм тут зручно. Стоять на твердому покритті. Влітку дерева створюють приємну тінь. Особливих зручностей вони не потребують, адже працюють всього кілька годин.
Фермери, що приїздять сюди автівками, розповідають: працюється добре, але ціни нема. Бо якщо у супермаркеті картопля коштує менше, ніж 10 гривень, то за домашню наші люди не спішать віддавати 12-15. Те саме з рештою продуктів. Між собою говорять про те, що треба виходити на закордонний ринок. Європа, думають тут, готова платити більше за натуральне. Справа, однак, не заходить далі розмов.
Численні покупці ходять від одного павільйону до іншого. Питають, порівнюють ціни, приглядаються. Мешканці 33-го вже дуже звикли до ярмарку, і не уявляють життя кварталу без нього. Бідкаються тільки, що ціни зависокі, і що в магазинах дешевше. Нарікають, проте щоразу приходять сюди. І йдуть не з порожніми руками.
Читайте також: Комфорт і пільгова оренда: як підприємці обживаються на Новому ринку
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
